Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
«Доки ж таке говоритимеш,
і слова твоїх уст будуть, неначе буревій?
і слова твоїх уст будуть, неначе буревій?
Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
Чи то ж Бог перекручує право,
і Всемогутній кривить справедливість?
і Всемогутній кривить справедливість?
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
Коли діти твої згрішили проти нього,
то він і видав їх у руки їхніх переступів.
то він і видав їх у руки їхніх переступів.
Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
Ти ж, якіцо будеш шукати Бога,
як Всемогутнього будеш благати,
як Всемогутнього будеш благати,
якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
як будеш чистий, правий,
то він тепер напевне дбатиме про тебе
й обновить тобі домівку правди.
то він тепер напевне дбатиме про тебе
й обновить тобі домівку правди.
і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
І твоє перше щастя буде маленьким,
та сильно забуяє те, що прийде.
та сильно забуяє те, що прийде.
Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
Спитай лишень у давніх поколінь,
уважай на досвід предків,
уважай на досвід предків,
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
бо ми, вчорашні, не знаємо нічого,
тінь на землі — дні наші.
тінь на землі — дні наші.
отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
Вони навчать тебе і тобі скажуть,
візьмуть науку зо свого серця.
візьмуть науку зо свого серця.
Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
Хіба росте тростина без мочару?
Чи очерет буяє на безвідді?
Чи очерет буяє на безвідді?
Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
Ще в повному цвіту він, ще не стятий,
а вже раніш, ніж інша трава, в'яне.
а вже раніш, ніж інша трава, в'яне.
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
Отака доля всіх, що забувають Бога,
надія ж нечестивого пропаща.
надія ж нечестивого пропаща.
бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
Його надія — нитка,
а певність — павутиння.
а певність — павутиння.
На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
Обіпреться об дім свій, та цей не встоїться;
ухопиться за нього, — не вдержиться.
ухопиться за нього, — не вдержиться.
Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
Він повний сил на сонці,
його галуззя поза сад сягає;
його галуззя поза сад сягає;
на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
поміж каміння вплітається його коріння
і врізується в саме серце скелі.
і врізується в саме серце скелі.
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
Та коли вирвуть його з його місця,
воно зрікається його: "Я тебе не знаю!"
воно зрікається його: "Я тебе не знаю!"
Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
Тож так гниє він на дорозі,
коли з землі вже інші виростають.
коли з землі вже інші виростають.
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
О ні! Безвинного Бог не відштовхує,
ані злочинцеві руки не простягає.
ані злочинцеві руки не простягає.
аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
Він ще наповнить уста твої сміхом,
уста твої веселим окликом.
уста твої веселим окликом.