Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, великий єси вельми! Ти одягнувсь величчю й красою,
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
ти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп'яв, неначе намет, небо.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Ти збудував твої горниці в водах. Із хмар собі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру.
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Вітри своїми посланцями учиняєш, полум'я вогненне — слугами своїми.
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Ти заснував землю на її підвалинах — не захитається по віки вічні.
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
Безоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Перед погрозою твоєю вони втікали, перед голосом грому твого тремтіли.
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Звелися гори, зійшли долини до місця, що ти їм призначив.
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
Поставив їм границю, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю.
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
Джерела посилаєш у ріки, які течуть проміж горами.
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
Усю звірину, що в полі, вони напувають, дикі осли там гасять свою спрагу.
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Над ними кублиться небесне птаство з-поміж гілляк дає свій голос.
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
Ти напуваєш гори з твоїх горниць, земля насичується плодом діл твоїх
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Вирощуєш траву для скоту, зела — на вжиток людям; щоб хліб із землі добували:
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
вино, що серце людське звеселяє олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, що посадив їх.
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
На них гніздяться птиці; бусли — на кипарисах їхнє житло.
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
Високі гори для кіз диких, скелі — для борсуків притулок.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
Ти створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Наводиш темряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
Левенята рикають за здобиччю своєю, поживи від Бога собі просять.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
Ховаються, як тільки зійде сонце, лягають у своїх барлогах.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Виходить чоловік до свого діла й до своєї праці аж до вечора.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Яка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе ти створив, — повна земля твоїх створінь.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
Ось море велике, прешироке, у ньому плазунів безліку, звірів малих і великих.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Там кораблі проходять, є і Левіятан, котрого ти створив, щоб ним бавитися.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
Усі вони від тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
Вони бентежаться, коли ховаєш вид твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Зішлеш твій дух, — вони оживають і ти відновлюєш лице землі.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Нехай слава Господня буде повіки нехай Господь радіє творами своїми;
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
спогляне він на землю, і вона стрясається, торкнеться гір, — вони димують.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
Я буду Господеві співати поки життя мого, псалми співатиму, скільки буду жити.
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
Хай буде приємна йому моя пісня; у Господі я веселитимусь.