Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
Благослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Ангели твої в тебе послами, слуги твої — огонь пожираючий.
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
Високі гори для козлів диких, скелї — сховиско лисицям.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.