Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!
Хваліте Господа, взивайте його ім'я, звіщайте між народами його учинки.
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
Співайте йому, псалми йому співайте, розповідайте про всі його діла чудесні.
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
Хвалітеся його святим ім'ям, хай радується серце тих, що Господа шукають.
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
Шукайте Господа і його силу, Шукайте його обличчя завжди.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
Згадайте його чуда, що він зробив був; дива його й вироки уст його.
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
Потомки Авраама, слуги його, діти Якова, його вибранці!
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
Він Господь, Бог наш; суди його — на всю землю.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
Він вічно пам'ятає про союз свій, слово, що заповідав на тисячу родів,
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
союз, що уклав з Авраамом, і свою клятву Ісаакові,
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—
що він установив для Якова законом і для Ізраїля союзом вічним,
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
кажучи: «Тобі я дам Ханаан-землю як частку вашого спадкоємства.»
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
Як їх була маленька жменька, мало, та ще й були чужими в тій країні
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
і мандрували від народу до народу, від одного царства до іншого народу, —
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
не допустив нікому їх гнобити і за них картав царів:
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
«Не доторкайтеся моїх помазаників і не робіть зла моїм пророкам!»
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
Навів на землю голод, зламав усю їхню підпору, їхній хліб.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
Послав був перед ними чоловіка, у рабство був проданий Йосиф.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
У диби закували йому ноги, повісили йому на шию залізні пута,
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
аж поки не здійснилось його слово, — випробував його глагол Господній.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
Послав цар і випустив його на волю; володар народів дав йому свободу.
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
Настановив його господарем над своїм домом та управителем над усім своїм маєтком,
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
щоб він князів його зобов'язував за своєю волею, його старших навчав мудрости.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
От і ввійшов Ізраїль у Єгипет, Яків почав жити в землі Хама.
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
Розмножив він народ свій вельми, він їх зробив сильнішими від ворогів їхніх.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
Перевернув їхнє серце, щоб зненавиділи люд його, щоб коїли слугам його лукавства.
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
Тоді послав Мойсея, слугу свого, Арона, що собі вибрав.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
Вони появляли поміж ними його дивні знаки і чудеса у землі Хама.
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
Він наслав темряву, і потемніло, але вони спротивилися його слову.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
Перетворив на кров їхні води і виморив їхню рибу.
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
Від жаб у їхній країні закишіло, були вони й у самих царських покоях.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
Сказав, і роями взялися мухи, і комарі всю їхню країну вкрили.
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
Замість дощу — дав град їм, вогонь палючий на їхню землю.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
Побив їхній виноград, смоковниці їхні; і деревину поламав у їхній країні.
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
Сказав, — і сарана злетіла, і гусені без ліку,
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
що з'їла всю траву у їхній країні, плоди на їхній землі пожерла.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
Він вибив усіх їхніх первородних у країні, первенців повної родючої їхньої сили.
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
І випровадив їх із золотом та сріблом, і не було між племенами їхніми хисткого.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
Зрадів Єгипет, коли ті вийшли, бо страх напав на нього перед ними.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
Він простер хмару, неначе покривало, вогонь, щоб уночі світити.
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
Просили, і перепелиць зіслав їм, і хлібом з неба наситив їх.
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
Розколов землю, і ринули води, рікою потекли в пустині.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
Згадав бо своє святе слово до Авраама, слуги свого.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
Випровадив із радістю народ свій і з торжеством — своїх вибранців.
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
Дав їм землі поган, і вони напрацьованим заволоділи,