Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!
Прославляйте Господа, призивайте імя його, звіщайте між народами дїла його!
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
Сьпівайте йому, похвальні піснї сьпівайте йому, про всї чудесні творива його думайте-гадайте!
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
Хвалїтесь імям його сьвятим! Нехай радується серце тих, що шукають Господа!
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
Шукайте Господа і силу його, шукайте пильно лице його!
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
Згадайте чудеса його, що творив їх, чудесні знамена й присуди уст його!
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
Ти, сїмя Авраама, слуги його, ви сини Якова, вибрані його!
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
Він, Господь, Бог наш; суди його по всїй землї.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
Вічно памятає він заповіт свій, те слово, що заповів для тисяча родів.
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
Свій заповіт з Авраамом і свою клятву, котрою перед Ізааком клявся;
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—
І поставив її законом Якову, вічним заповітом Ізраїлеві,
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
Глаголючи: Дам тобі землю Канаанську, як пай наслїддя вашого;
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
Як була їх ще мала горстка, дуже мала, а між ними чужі,
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
І як вони від народу до народу переходили, з одного царства до другого люду.
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
Він не допустив нїкому робити їм кривду, і карав за них царів:
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
Не доторкайтесь моїх помазанників, і не творіть злого пророкам моїм!
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
І призвав він голод на тую землю; поломив всяке хлїбне стебло.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
Післав перед ними чоловіка, проданого, як невільника, Йосифа.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
Кайданами сковали його ноги; життє його було в желїзних путах,
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
Аж поки сповнилось слово його; слово Господнє явило чистоту його.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
Післав царь, і випустив його владика народів, і вислобонив його;
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
Поставив його господарем над своїм домом, і правительом над усїм маєтком своїм.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
Щоб князїв його здержував, як знає; і старших його розуму навчав.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
Прийшов Ізраїль до Египту, і Яков осївся в землї Хама.
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
І розмножив дуже Бог людей своїх, і зробив їх сильнїйшими над їх гнобителями.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
Допустив же серцю їх ненавидїти нарід його, видумувати напастї проти слуг його.
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
Післав він Мойсея, слугу свого, Аарона, що вибрав собі його.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
Вони творили між ними знамена його і чудеса в землї Хамовій:
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
Наслав темряву і стало темно, і не противились слову його.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
Перемінив воду на кров, і поморив всю рибу їх.
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
Закишіло в країнї від жаб, у дворах царських.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
Сказав він, і роями взялись песячі мухи і комарі у всїх гряницях їх.
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
Наслав на них град замість дощу, огонь палящий на землю їх;
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
Побив виноград і фіґове дерево, і поломив деревину в країнї їх.
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
Сказав, і прийшла сарана і гусениця, тьма тьмою.
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
І пожерли все, що було зелене в країнї їх, і плоди на полі їх пожерли.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
І повбивав всякий перворід в країнї їх, первенцїв всієї сили їх.
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
Випровадив їх з сріблом та золотом, і не було недужого між поколїннями їх.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
Зрадїв Египет, як вони вийшли; бо обняв їх страх перед ними.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
Він простер хмару, як покривало, й огонь, щоб ніч осьвітити.
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
Забажали, і перепелиць післав їм, і хлїбом з неба ситив їх.
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
Розколов скелю і ринула вода, й клекотїла рікою по спеченій землї.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
Бо згадав сьвяте слово своє до Авраама, слуги свого;
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
І випровадив нарід свій з радощами, з торжеством вибраних своїх.
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
І дав їм землї народів, і забрали в займи труд людей.