Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Псалмів 105) | (Псалмів 107) →

Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

  • „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
  • Алилуя. Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його повіки.
  • хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
  • Хто може розповісти про подвиги Господні, усю славу його розголосити?
  • із країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
  • Щасливий, хто пильнує право й увесь час творить справедливість!
  • Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
  • Згадай, о Господи, про мене у благоволінні до народу твого! Навідайся з твоєю допомогою до мене,
  • голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
  • щоб я міг бачити твоїх вибранців щастя, щоб міг радіти радістю твого народу, щоб міг хвалитися твоєю спадщиною.
  • І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
  • Ми згрішили з нашими батьками, провинилися, вчинили беззаконня.
  • І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
  • Батьки наші в Єгипті на чуда твої не вважали, не пам'ятали про численні твої добродійства і збунтувалися проти Всевишнього над Червоним морем.
  • Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
  • А все ж таки він спас їх імени свого ради, щоб появити свою силу.
  • бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
  • Він погрозив Червоному морю, і воно висхло, і перевів їх через безодню.
  • Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
  • Він з руки ненависника врятував їх, і визволив їх з руки ворога;
  • бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
  • противників же їх покрили води, ані один з них не лишився.
  • Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
  • Тоді вони повірили його словам і хвалу йому заспівали.
  • і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
  • Незабаром вони діла його забули, поради його не чекали.
  • І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
  • І запалали жадобою в пустині, і заходилися спокушувати Бога на безлюдді.
  • Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
  • І дав він їм, чого вони бажали, але наслав сухоти в їхню душу.
  • бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
  • І почали заздрити Мойсеєві в таборі й Аронові, Господньому святому.
  • Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
  • Розсілася земля й поглинула Датана і покрила зграю Авірама.
  • Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
  • І запалав огонь у їхній зграї, і полум'я спалило беззаконних.
  • і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
  • Бичка зробили під Хоривом і вилитому бовванові поклонялись
  • Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
  • І заміняли свою Славу на бика подобу, що траву їсть.
  • Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
  • Забули Бога, Спаса свого, що вчинив великі подвиги в Єгипті,
  • і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
  • діла предивні в землі Хама, страшенні — над Червоним морем.
  • Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
  • Вже говорив про те, щоб їх запропастити, якби Мойсей, його вибранець, не став йому навпроти на проломі, щоб відвернути його гнів, щоб він їх не знищив.
  • вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
  • І погордували розкішною землею, не йняли віри його слову.
  • Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
  • І ремствували у своїх наметах, і на Господній голос не зважали.
  • до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
  • І він, піднявши руку, їм поклявся, що трупом їх покладе в пустині
  • Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
  • і між народами розсіє їхнє потомство, самих же їх розвіє геть по землях.
  • Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
  • Злигалися і з Ваал-Пеором і їли жертви мертвих.
  • Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
  • Роздратували його вчинками своїми, і впала на них кара.
  • і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
  • Тоді устав Пінхас і вчинив розправу, і кара припинилась.
  • Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
  • І полічено йому це за заслугу по всі роди, по віки вічні.
  • Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
  • І розгнівали його над Меріва-водами, і через них дізнав і Мойсей лиха.
  • Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
  • Вони бо так допекли його серцю, що в нього вирвалося з уст необачне слово.
  • плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
  • Вони не знищили народів, про котрих говорив Господь їм,
  • Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
  • але з поганами змішались і навчились, як вони, чинити.
  • і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
  • Узяли служити їхнім божищам, що стали для них петлею.
  • і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
  • Синів своїх і дочок рідних, жертвували демонам.
  • І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
  • І проливали кров невинну, кров синів і дочок рідних, що жертвували божищам ханаанським. І осквернилася земля від крови,
  • Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
  • і опоганилася вчинками їхніми, і блудними ділами їхніми.
  • Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
  • І скипів гнів Господень на народ свій, і він свою спадщину зненавидів.
  • а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
  • Він видав їх поганам у руки, їхні ненависники запанували ними.
  • Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
  • І їх гнітили вороги їхні, і вони були підбиті під їхню руку.
  • Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
  • Багато разів він визволяв їх, вони ж усе бунтувались думкою своєю і падали глибоко за свої провини.

  • ← (Псалмів 105) | (Псалмів 107) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025