Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
із країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і з'огидїло йому наслїддє його;
а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.