Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
Алилуя.
1 Алеф
Блаженні ті, які бездоганні в дорозі, котрі йдуть за Господнім законом.
Блаженні ті, які бездоганні в дорозі, котрі йдуть за Господнім законом.
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
Блаженні ті, які зберігають Його свідчення, — усім серцем вони шукатимуть Його.
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
Адже вони не чинять беззаконня, — вони пішли Його дорогами.
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
Ти заповів ретельно дотримуватися Твоїх заповідей.
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
О, якби мої шляхи були спрямовані на те, щоби дотримуватися Твоїх настанов,
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
тоді мені не соромно буде дивитися на всі заповіді Твої.
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
Буду прославляти Тебе, Господи, чистим серцем, коли навчуся Твоїх справедливих присудів.
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
Я буду дотримуватися Твоїх настанов — лише зовсім не покинь мене!
2 Бет
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
Як молодому зберегти чистим свій шлях? — Лише дотриманням Твоїх слів!
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
Усім своїм серцем шукав я Тебе: не дай ухилитися від Твоїх заповідей.
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
Я заховав Твої слова у своєму серці, щоб не згрішити мені проти Тебе.
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
Благословенний Ти, Господи, навчи мене Твоїх настанов.
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
Своїми устами я звіщав усі присуди Твоїх уст.
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
Дорогою Твоїх свідчень я зрадів, наче всім багатством.
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
Я вникатиму у Твої заповіді й досліджуватиму Твої дороги.
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
Я буду повчатися Твоїми настановами, не забуду Твоїх слів.
3 Ґімель
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
Пошли нагороду Своєму рабові. Я ж буду жити й дотримуватися Твоїх слів.
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
Відкрий мої очі, аби я побачив Твої дивовижні речі, які у Твоєму законі.
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
Я — чужинець на землі; не заховай від мене Своїх заповідей.
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
Охоплена нетерпінням моя душа, весь час бажаючи Твоїх присудів.
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
Ти докорив гордим, — прокляті ті, хто ухиляється від Твоїх заповідей.
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
Зніми з мене ганьбу і зневагу, адже я прагнув Твоїх свідчень.
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
Хоч вельможі засіли й наговорювали на мене, та Твій раб досліджує Твої настанови.
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
Адже Твої свідчення — повчання для мене, а Твої настанови — радники мої.
4 Далет
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
Моя душа прилипла до землі: оживи мене згідно зі Своїм словом!
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
Я розповів про свої шляхи, і Ти мене вислухав. Навчи мене Своїх постанов.
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
Дай мені зрозуміти дорогу Твоїх постанов, — я буду вникати у Твої дивовижні діла.
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
Поникла від виснаження моя душа: зміцни мене Своїми словами!
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
Відверни від мене шлях неправди, — помилуй мене за законом Твоїм. [1]
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
Я обрав собі дорогу правди, я не забув Твоїх присудів.
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
Я пристав до Твоїх свідчень; Господи, не осором мене.
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
Я побіг шляхом Твоїх заповідей, оскільки Ти зробив моє серце широким.
5 Ге
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
Законом вкажи мені, Господи, дорогу Своїх настанов, — буду шукати її постійно.
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
Пошли мені розум, і буду досліджувати Твій закон, — я зберігатиму його всім своїм серцем.
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
Провадь мене стежкою Своїх заповідей, бо дуже вона мені до вподоби.
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
Прихили серце моє до Твоїх свідчень, а не до користолюбства.
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
Відверни мої очі, щоб не бачили марноти; оживи мене на Своєму шляху.
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
Міцно постав Своє слово Своєму рабові, щоб мав Твій страх.
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
Забери від мене зневагу, якої я побоююся, адже Твої присуди — добрі.
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
Ось, я забажав Твоїх заповідей. У Своїй правді оживи мене.
6 Вав
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
І нехай прийде, Господи, на мене Твоя милість, Твоє спасіння — за Твоїм словом.
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
І я дам відповідь тим, хто мене зневажає, бо я покладаю надію на Твої слова.
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
І не відніми назовсім слово правди з моїх уст, бо я надію покладаю на Твої присуди.
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
Тож назавжди збережу Твій закон — навіки, навіки-віків!
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
Я ходив по просторах, бо шукав Твоїх заповідей.
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
Говорив я про Твої свідчення перед царями і не соромився.
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
І вглиблювався я у Твої заповіді, які я дуже полюбив.
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
І я підіймав свої руки до Твоїх заповідей, що їх полюбив, — я вникав у Твої настанови.
7 Заїн
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
Згадай Своє слово до Твого раба, — ним подав Ти мені надію.
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
Це мене потішило в моєму приниженні, — Твоє слово мене оживило.
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
Горді чинили переступи без міри, та я не відхилився від Твого закону.
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
Я згадав Твої одвічні присуди, Господи, і втішився.
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
Відчай охопив мене через грішників, які залишили Твій закон.
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
Твої настанови були для мене, немов пісня на місці мого поселення.
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
Я і вночі згадував Твоє Ім’я, Господи, я дотримувався Твого закону.
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
Це сталося зі мною, бо я шукав Твоїх настанов.
8 Хет
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
Ти — моя частка, Господи! Я сказав, що буду дотримуватися Твого закону.
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
Від усього свого серця я молився перед Твоїм обличчям: Помилуй мене згідно зі Своїм словом!
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
Я роздумував над Твоїми шляхами, я спрямовував свою ходу до Твоїх свідчень.
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
Я підготувався і не побоявся дотримуватися Твоїх заповідей.
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
Мене опутали сіті грішників, та я не забув Твого закону.
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
Опівночі я підіймався, щоби прославляти Тебе за присуди Твоєї праведності.
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
Я — співучасник усіх тих, які бояться Тебе і дотримуються Твоїх заповідей.
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Господи, земля повна Твоєї милості. Навчи мене Своїх настанов.
9 Тет
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
Ти, Господи, за Своїм словом зробив добро Своєму рабові.
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
Навчи мене доброти, розуму і знання, бо я повірив Твоїм заповідям.
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
Поки ще я не був упокорений, я чинив переступи; тому я дотримуюся Твого слова.
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Ти добрий, Господи, тож у Своїй доброті навчи мене Своїх постанов.
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
Проти мене поширилася неправда гордих, та я всім своїм серцем вникатиму у Твої заповіді.
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
Їхні серця затверділи, неначе сир із молока, а я повчався у Твоєму законі.
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
Добре мені, що Ти мене впокорив, щоб я навчався Твоїх настанов.
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
Добрий для мене закон Твоїх уст — кращий за безліч золота й срібла.
10 Йот
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
Твої руки мене створили й мене зробили. Дай мені розуміння, і я навчуся Твоїх заповідей.
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
Ті, які Тебе бояться, побачать мене і зрадіють, бо я надію покладаю на Твої слова.
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
Зрозумів я, Господи, що Твої присуди правильні, і що Ти покарав мене справедливо.
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
Нехай буде Твоя милість втіхою мені — згідно з Твоїм словом до Твого раба.
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
Хай зійдуть на мене Твої щедроти, і я буду жити, бо Твій закон — повчання для мене.
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
Нехай сором покриє гордих, бо несправедливо, беззаконно повелися зі мною. Я ж вникатиму у Твої заповіді.
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
Хай пригорнуться до мене ті, які Тебе бояться і пізнали Твої свідоцтва.
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
Нехай серце моє буде бездоганним у Твоїх настановах, щоб я не був засоромлений.
11 Хет
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
Умліває моя душа за Твоїм спасінням, я покладаю надію на Твоє слово.
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
Мій зір притупився задля Твого слова, запитуючи: Коли мене втішиш?
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
Хоч я став, як той бурдюк на морозі, та настанов Твоїх я не забув.
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
Скільки літ Твоєму рабові? Коли для мене вчиниш суд над тими, хто мене переслідує?
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
Мені беззаконні розповідали байки, — те, що не згідне з Твоїм законом, Господи.
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
Усі Твої заповіді — правда, а мене переслідували несправедливо. Допоможи мені!
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
Ще трохи — і вони мене звели би із землі, та я не залишив Твоїх заповідей.
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Милістю Своєю оживи мене — і я зберігатиму свідчення Твоїх уст.
12 Ламед
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
Господи, Твоє слово навіки залишається незмінним на небі.
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
З роду в рід Твоя правда. Ти заснував землю, і вона стоїть непохитно.
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
За Твоєю постановою існує день, адже все служить Тобі.
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
Якщо би Твій закон не був для мене правилом, я загинув би у своєму приниженні.
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
Повік не забуду Твоїх настанов, бо ними Ти мене оживив, Господи.
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
Я — Твій, спаси мене, бо я дошукувався Твоїх настанов.
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
Мене підстерігали грішники, аби мене вбити, а я вглиблювався у Твої свідчення.
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
Я бачив межу всілякої досконалості, — Твоя ж заповідь надзвичайно широка.
13 Мем
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
Як я полюбив Твій закон, Господи! Весь день він навчає мене.
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
Своєю заповіддю Ти зробив мене мудрішим за моїх ворогів; тож вона навіки моя!
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
Я став розуміти більше, ніж усі мої вчителі, тому що Твої свідчення є для мене повчанням.
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
Я поглибив знання — більше, ніж старці, бо дошукувався Твоїх заповідей.
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
Я утримав свої ноги від усякого поганого шляху, щоби дотримуватися Твоїх слів.
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
Я не ухилився від Твоїх присудів, бо Ти мені дав закон.
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
Які солодкі Твої слова для мого горла, — вони для моїх уст солодші за мед, за вощину з медом!
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
Я отримав розуміння через Твої заповіді, тому я зненавидів усяку дорогу неправди. [Адже Ти мені дав закон].
14 Нун
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
Твоє слово — світильник для моїх ніг, світло для моїх стежок.
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
Я поклявся і постановив дотримуватися присудів Твоєї справедливості.
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
Я сильно пригнічений. Господи, оживи мене згідно зі Своїм словом!
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
Господи, зволь прийняти добровільні жертви моїх уст і навчи мене Своїх присудів.
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
Моя душа постійно в [Твоїх] руках, тож я не забув Твого закону.
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
Грішники розставили на мене сіть, та я не ухилився від Твоїх заповідей.
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
Я успадкував Твої свідчення навіки, адже вони — радість мого серця.
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
Я спонукав своє серце повік виконувати Твої настанови — задля нагороди.
15 Самех
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
Я зненавидів беззаконних, а Твій закон полюбив.
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
Ти — мій помічник і мій заступник. Я покладаю надію на Твоє слово.
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
Відійдіть від мене ви, які чините лукаве: я буду досліджувати заповіді свого Бога!
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
Підтримай мене згідно зі Своїм словом, і я буду жити; не осором мене в моєму очікуванні.
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
Допоможи мені — і врятуюся; я буду постійно навчатися Твоїх настанов.
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
Ти погордував усіма, які відступили від Твоїх настанов, бо їхні задуми лукаві.
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
Я вважав усіх грішників землі порушниками закону. Тому я полюбив Твої свідчення назавжди.
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
Пройми моє тіло Своїм страхом! Адже я побоявся Твоїх присудів.
16 Аїн
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
Я звершив суд і праведність. Тож не видай мене тим, які кривдять мене.
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
Будь запорукою Твоєму рабові на добро. Хай горді не зводять наклепів на мене.
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Мої очі стомилися за Твоїм спасінням і за словом Твоєї праведності.
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
Учини зі Своїм рабом за Твоїм милосердям, навчи мене Своїх настанов.
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
Я — Твій раб. Дай мені розуміння, щоб я пізнав Твої свідчення.
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
Пора Господу діяти! Вони зламали Твій закон.
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
Тому я полюбив Твої заповіді — більше, ніж золото і топаз.
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
Через це я слідував за всіма Твоїми заповідями й зненавидів усяку неправедну дорогу.
17 Фе
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
Дивовижні Твої свідчення, тому вникала в них моя душа.
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
Ясність Твоїх слів освітить і наставить немовлят.
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
Я відкрив свій рот й хапав повітря, бо так забажав Твоїх заповідей!
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
Поглянь на мене, помилуй мене згідно з Твоїм присудом для тих, які люблять Твоє Ім’я.
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
Спрямуй мою ходу згідно зі Своїм словом, — хай мною не опанує ніяке беззаконня.
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
Визволи мене від осуду людей, і я буду дотримуватися Твоїх заповідей.
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
Засяй Своїм обличчям на Свого раба, — навчи мене Своїх настанов.
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
Потоками полилися з очей моїх сльози, бо ті не дотримувалися Твого закону.
18 Саде
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
Праведний Ти, Господи, і присуди Твої праведні.
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
Ти заповів праведність, — особливим чином Свої свідчення і правду.
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
Мене виснажила ревність за домом Твоїм, бо мої вороги забули Твої слова.
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
Особливо випробуване слово Твоє, тож Твій раб полюбив його.
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
Я — зовсім молодий, зневажений, та я не забув Твоїх настанов.
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
Твоя праведність — вічна праведність, і Твій закон — істина.
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
Мене спіткали клопіт і скрута, та Твої заповіді — повчання для мене.
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
Твої свідчення є вічною правдою. Пошли мені розуміння — і я буду жити.
19 Коф
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
Усім своїм серцем я заволав: Почуй мене, Господи! Я досліджуватиму Твої настанови.
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
Закликав я до Тебе: Спаси мене, і стоятиму на варті Твоїх свідчень.
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
Устав я вдосвіта і проголосив: На Твої слова я покладаю надію!
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
Мої очі прокидалися ще до світанку, щоб навчатися Твоїх слів.
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
Господи, у Своїй милості почуй мій голос і оживи мене за Своїм присудом.
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
Наблизилися до мене ті, які безпідставно мене переслідують, а від Твого закону вони віддалилися.
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
Ти ж, Господи, близько, і всі Твої заповіді — правда.
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
Віддавна я пізнав Твої свідчення, бо Ти їх встановив навіки.
20 Рес
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
Поглянь на моє приниження і визволи мене, адже я не забув Твого закону.
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
Розсуди мою справу і визволи мене, — словом Своїм оживи мене.
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
Далеке від грішників спасіння, бо вони не шукали Твоїх настанов.
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
Твої щедроти численні, Господи. Оживи мене згідно зі Своїми присудами.
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
Багато тих, які переслідують і гноблять мене, але я не відхилився від Твоїх свідчень.
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
Подивився я на відступників і занеміг, адже вони не дотримувалися Твого слова.
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
Поглянь, я ж полюбив Твої заповіді! Господи, оживи мене у Своєму милосерді!
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
Начало Твоїх слів — правда, і всі присуди Твоєї праведності — навіки.
21 Сен
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
Вельможі даремно погналися за мною, адже моє серце побоялося Твоїх слів.
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
Радітиму Твоїми словами, як той, що натрапив на велику здобич.
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
Я зненавидів неправду, — вона стала огидною мені, а Твій закон полюбив я.
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
Сім разів на день я величав Тебе за Твої праведні присуди.
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
Великий мир у тих, які люблять Твій закон, — для них нема спокус.
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
Я очікував від Тебе спасіння, Господи, — я ж полюбив Твої заповіді.
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
Моя душа дотримувалася Твоїх свідчень, — вона надзвичайно полюбила їх.
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
Я зберіг Твої заповіді й Твої свідчення, і всі мої дороги — перед Тобою, Господи.
22 Тав
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
Нехай дійде до Тебе моє благання, Господи. Пошли мені розум за Твоїм словом.
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
Нехай моє прохання долине до Тебе. Визволи мене за Твоїм словом.
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
Хай мої уста заспівають пісню, коли Ти мене навчиш Своїх настанов.
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
Нехай мій язик проголосить Твоє слово, бо всі Твої заповіді — правда.
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
Нехай Твоя рука спасе мене, бо я обрав Твої заповіді.
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
Я покладаю надію на Твоє спасіння, Господи, і Твій закон — наука для мене.
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
Моя душа буде жити і хвалити Тебе, а Твої присуди мені допоможуть.