Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
На Тебе наді́юсь я, Господи, хай не буду повік засоро́млений, ви́зволь мене в Своїй правді!
На Тебя, Господи, уповаю, да не постыжусь вовек; по правде Твоей избавь меня;
Нахили Своє ухо до ме́не, скоро мене поряту́й, стань для мене могу́тньою ске́лею, домом тверди́ні, щоб спас Ти мене!
приклони ко мне ухо Твоё, поспеши избавить меня. Будь мне каменною твердынею, домом прибежища, чтобы спасти меня,
Бо ти ске́ля моя та тверди́ня моя, і ради Йме́ння Свого Ти будеш провадити мене́ й керувати мене́!
ибо Ты — каменная гора моя и ограда моя; ради имени Твоего води меня и управляй мною.
Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя!
Выведи меня из сети, которую тайно поставили мне, ибо Ты — крепость моя.
У руку Твою доруча́ю я духа свого́, — і Ти мене ви́зволиш, Господи, Боже правди!
В Твою руку предаю дух мой; Ты избавлял меня, Господи, Боже истины.
Я знена́видив всіх, хто шанує бовва́нів марни́х, я ж наді́юсь на Господа.
Ненавижу почитателей суетных идолов, но на Господа уповаю.
Я буду радіти та ті́шитися в Твоїй ми́лості, що побачив Ти горе моє, що пригля́нувся Ти до скорбо́ти моєї душі,
Буду радоваться и веселиться о милости Твоей, потому что Ты призрел на бедствие моё, узнал горесть души моей
і мене не віддав в руку ворога, на місці розло́гім поставив Ти ноги мої!
и не предал меня в руки врага; поставил ноги мои на пространном месте.
Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, — від горя вже ви́снажилось моє око, душа моя й нутро моє,
Помилуй меня, Господи, ибо тесно мне; иссохло от горести око моё, душа моя и утроба моя.
бо скінчи́лось життя моє в сму́тку, а роки мої — у квилі́нні, моя сила спіткну́лася через мій гріх, і ви́снажились мої кості!
Истощилась в печали жизнь моя и лета мои в стенаниях; изнемогла от грехов моих сила моя, и кости мои иссохли.
Я в усіх ворогів своїх став посміхо́вищем, надто сусідам своїм, і страхі́ттям — знайо́мим моїм, хто бачить надво́рі мене — утікають від мене!
От всех врагов моих я сделался поношением даже у соседей моих и страшилищем для знакомых моих; видящие меня на улице бегут от меня.
Я забутий у серці, немов той небі́жчик, став я немов та розбита посу́дина.
Я забыт в сердцах, как мёртвый; я — как сосуд разбитый,
Бо чую багато шепта́ння, страха́ння навко́ло, як змовляються ра́зом на мене, — вони замишляють забрати мою душу,
ибо слышу злоречие многих; отвсюду ужас, когда они сговариваются против меня, умышляют исторгнуть душу мою.
а я покладаю наді́ю на Тебе, о Господи, я кажу́: „Ти мій Бог!“
А я на Тебя, Господи, уповаю; я говорю: Ты — мой Бог.
В Твою руку кладу́ свою долю, — Ти ж ви́зволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслі́дників!
В Твоей руке дни мои; избавь меня от руки врагов моих и от гонителей моих.
Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,
Яви светлое лицо Твоё рабу Твоему; спаси меня милостью Твоею.
Господи, щоб не бути мені посоро́мленим, що кличу до Тебе! Нехай посоро́млені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шео́лу,
Господи! да не постыжусь, что я к Тебе взываю; нечестивые же да посрамятся, да умолкнут в аде.
нехай заніміють облу́дні уста́, що гидо́ту говорять на праведного із пихо́ю й погордою!
Да онемеют уста лживые, которые против праведника говорят злое с гордостью и презреньем.
Яка величе́зна Твоя доброта́, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку пригото́вив для тих, хто на Тебе наді́ється перед лю́дськими синами!
Как много у Тебя благ, которые Ты хранишь для боящихся Тебя и которые приготовил уповающим на Тебя пред сынами человеческими!
Ти їх у засло́ні обличчя Свого́ заховаєш від лю́дських тене́т, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!
Ты укрываешь их под покровом лица Твоего от мятежей людских, скрываешь их под сенью от пререкания языков.
Благослове́нний Госпо́дь, що вчинив мені милість чудо́вну Свою в оборо́нному місті!
Благословен Господь, что явил мне дивную милость Свою в укреплённом городе!
А я говорив у своїм побенте́женні: „Я відрі́заний з-перед оче́й Твоїх!“ Та дійсно Ти вислухав голос блага́ння мого, коли я до Тебе взива́в.
В смятении моём я думал: «отвержен я от очей Твоих»; но Ты услышал голос молитвы моей, когда я воззвал к Тебе.
Любіть Господа, усі святії Його, — стереже́ Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.
Любите Господа, все праведные Его; Господь хранит верных и поступающим надменно воздаёт с избытком.