Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом.
На закінчення, зі співом. Повчання Давида.
Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!
Боже, прислухайся до моєї молитви, не відвертайся від мого благання,
Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —
зглянься наді мною і вислухай мене. Смуток охопив мене в моїх роздумах, і я перелякався
від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.
від голосу ворога і від гніту грішника, бо вони звалили на мене беззаконня і в гніві сповнилися люті на мене.
Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
Моє серце стурбоване в мені, і страх смерті напав на мене.
страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.
Жах і трепет охопили мене, і темрява накрила мене.
І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
Тож я сказав: Хто би мені дав крила, наче в голубки, щоби полетіти мені й відпочити?
Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. Се́ла.
Ось, втікаючи, пішов я далеко, та тинявся по пустелі.
(Музична пауза).
(Музична пауза).
Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.
Я очікував того, хто би врятував мене від малодушності й бурі.
Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку,—
Потопи їх, Господи, і змішай їхню мову, бо я бачив беззаконня і лихослів’я в місті.
вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,
Вдень і вночі будуть блукати вони навколо нього — по його мурах; беззаконня, біда й неправда посеред нього;
нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,
не зникли з його площ здирство і обман.
бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —
Якби ворог мене зневажав, я стерпів би! Якщо б ненависник мій вихвалявся переді мною, я заховався би від нього!
але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,
Але ти, чоловіче, рівного зі мною духу, мій провідник і мій знайомий,
з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.
з яким ми разом насолоджувалися стравами, у злагоді ходили до Божого дому!
Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині!
Нехай найде на них смерть, хай живими зійдуть в ад, бо лукавство є в їхніх поселеннях — посеред них.
уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
Увечері, вранці й опівдні буду розказувати й оповідати, — і Він почує мій голос.
У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
Він у мирі визволить мою душу від тих, які підступають до мене, адже в багатьох обставинах вони були зі мною.
Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, Се́ла, бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
Бог — Той, Хто перш віків, почує і впокорить їх.
(Музична пауза). Адже для них немає зміни — вони не побоялися Бога.
(Музична пауза). Адже для них немає зміни — вони не побоялися Бога.
во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
Він простягнув руку Свою, щоб відплатити: вони зневажили Його завіт.
його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
Вони були розсіяні перед гнівом Його присутності, — Його серце наблизилося. Його слова масніші за олію, але то випущені стріли.
Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
Поклади ж на Господа свої турботи — і Він буде опікуватися тобою. Він не дасть праведному захитатися повік.
А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
А їх, Боже, Ти зведеш у яму тління. Кровожерні й підступні люди хай не доживуть до половини своїх днів. Я ж, Господи, надіюся на Тебе.