Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
Для дириґента хору. На спів „Лелії“. Давидів.
Дирижёру хора. На мелодию "Лилии". Одна из песен Давида.
Я загруз у глибокім багні́, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глиби́н, — і мене залила́ течія́!
Я погружаюсь в грязные глубины, где опереться не на что ноге, меня водоворотом в глубину затягивает беспощадно.
Я змучився в крику своїм, ви́сохло го́рло моє, очі мої затума́нились від вигляда́ння надії від Бога мого!
Зову на помощь, и от крика пересыхает горло, и болят глаза, отыскивая Бога.
Тих, хто мене без причини нена́видить, стало більш, як воло́сся на моїй голові, набра́лися сили мої вороги, що безви́нно мене переслідують, — чого не грабував, те вертаю!
Тех, кто меня без причин ненавидит, гораздо больше, чем волос на голове. И строят они планы, как жизнь мою разрушить, заставляют платить за то, чем не владею я.
Боже, Ти знаєш глупо́ту мою, а гріхі́ мої перед Тобою не схо́вані!
Тебе, Господь, мое известно безрассудство, свою вину не прячу от Тебя.
Неха́й через мене не ма́тимуть сти́ду оті́, хто на Тебе наді́ється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть со́рому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів, —
О мой Владыка, Всемогущий Господи, не допусти, чтоб те, кто верует в Тебя, из-за меня позором были все покрыты.
бо я ради Тебе знева́гу ношу́, га́ньба покрила обличчя моє!
Из-за Тебя сношу позор, из-за Тебя лицо моё бесчестием покрыто.
Для братів своїх став я відчу́жений, і чужи́й для синів своєї матері,
Я среди братьев стал чужим, единокровным — посторонний.
бо ре́вність до дому Твойо́го з'їдає мене, і знева́ги Твоїх зневажа́льників спада́ють на мене,
Меня съедает страсть по дому Твоему, и ранит зло обидчиков Твоих.
і по́стом я ви́плакав душу свою, а це сталось мені на знева́гу.
Молюсь ли я, иль соблюдаю пост, меня за это тоже укоряют,
За одежу надів я вере́ту, — і за при́казку став я для них:
и становлюсь посмешищем, когда одежды скорби надеваю.
про мене бала́кають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке́ попива́є.
Толкуют обо мне все те, кто важен,
А я — молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичли́вости; в многоті́ милосердя Твойо́го подай мені відповідь про певність спасі́ння Твого,
но я молюсь Тебе в положенное время. С любовью превеликой, Боже, спасением ответь моей молитве.
визволь з болота мене, щоб я не втопи́вся, щоб я урято́ваний був від своїх ненави́сників та від глибо́кости вод!
Спаси от грязи, утонуть не дай, и от глубоких вод спаси, как и от ненавидящих меня.
Хай мене не заллє́ водяна́ течія́, і хай глибі́нь мене не проковтне́, і нехай своїх уст не замкне́ надо мною безо́дня!
Не дай меня потопу унести, глубинам поглотить, сомкнуться могильной пасти надо мной.
Обізви́ся до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру вели́кости Свого милосердя зверни́ся до мене,
Ответь мне, Господи, Твоей любовью доброй, и милосердие ко мне обороти.
і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо ті́сно мені, — озви́ся ж неба́ром до мене,
Не прячь лица от Своего раба, ответь скорее, времена несчастий уже пришли.
наблизи́сь до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи́ Ти мене!
Приди и мою душу упаси от неотступного врага.
Ти знаєш нару́гу мою, і мій сором та га́ньбу мою, — перед Тобою всі мої вороги!
Тебе известно как я презираем, как обесчещен я и опозорен. Господь, Ты знаешь всех моих врагов.
Моє серце злама́ла нару́га, і невиго́йний мій сором: я чекав співчуття́ — та немає його, і потіши́телів — та не знайшов!
Презрение сокрушает моё сердце и делает беспомощным меня. Искал я сострадания — не нашёл, искал кого-нибудь, кто успокоит, но никого вокруг не видел я.
І жо́вчі покла́ли у мій хліб поті́шення, а в спра́зі моїй оцтом мене напува́ли.
Враги в еду мне подложили желчь и уксусом меня поили в жажде.
Бодай па́сткою стала їм їхня трапе́за, а їхні у́чти — тене́тами,
Пусть стол их станет им ловушкой, пусть и друзьям их станет он ловушкой.
бодай їхні очі поте́мніли, щоб їм не бачити, а їхні клу́би хай за́вжди хитаються!
Пускай погаснут их глаза и никогда не будут видеть, пускай их спины сгорбятся навек.
Вилий на них Свою ре́вність, а по́лум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
Пролей на них Свой гнев, пусть он обнимет их.
Нехай їхнє село́ опусто́шене буде, хай ме́шканця в їхніх наме́тах не буде!
Да станет их земля пустыней, и опустеют все шатры.
Бо кого Ти був збив, — вони ще́ переслідують, і побі́льшують му́ки ране́ним Тобою.
Поскольку тех, кого Ты ранил, они преследуют и здесь, о боли тех, кого Ты ранил, говорят.
Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
Взыщи за все их преступленья, не дай спасенья Своего.
нехай скре́слені будуть із книги життя, і хай не будуть запи́сані з праведними!
Их имена да будут стерты из книги жизни навсегда.
А я бідний та хворий, але, Боже, — спасі́ння Твоє мене чинить могу́тнім,
Мне горе причиняет боль, дай мне Твоё, Господь, спасенье.
і я піснею буду хвалити Ім'я́ Боже, співом вдя́чним Його велича́тиму!
Имя Божье восхвалять я буду в песнях благодарных,
І буде для Господа краща вона від вола́, від бика, що ро́ги він має, що копи́та роздво́єні має.
и это Господа обрадует намного более, чем вол иль бык.
Побачать слухня́ні, — і бу́дуть раді́ти, хто ж Бога шукає — нехай оживе́ ваше серце,
От этого воспрянут бедные, и сердце, ищущее Бога, оживёт.
бо до вбогих Госпо́дь прислуха́ється, і в'язня́ми Своїми не гордує Він!
Господь нуждающихся слышит, и узников не презирает.
Нехай хвалять Його небеса́ та земля, море й усе, що́ в них ру́хається,
Пусть небеса, земля и море, и всё, что в море, Его хвалят.
бо спасе́ Бог Сіо́на, і збудує для Юди міста́, — і заме́шкають там, і вспадку́ють його́,
Ведь только Бог спасёт Сион и восстановит Иудеи города.