Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Псалом навча́льний, Аса́фів. На́що, Боже, наза́вжди Ти нас опусти́в, чого розпали́вся Твій гнів на отару Твого пасови́ська?
Повчання Асафа. Боже, чому Ти остаточно відкинув нас? Чому Твій гнів запалав на овець Твоєї отари?
Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
Згадай Свою громаду, яку Ти придбав віддавна. Ти викупив жезл Своєї спадщини: це — гора Сіон, на якій Ти оселився.
підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
Здійми, нарешті, Свої руки на їхню зухвалість, — за те зло, яке ворог накоїв у Твоїй святині.
Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
На Твоєму святі вихвалялися ті, які Тебе ненавидять; підняли знамена — свої знамена, і не зрозуміли.
виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
Начебто дерлися вгору,
А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
начебто були в лісовій гущавині, — розтрощили сокирами двері її; ще й сікачем і ломом зруйнували її.
Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
Спалили вогнем Твою святиню, опоганили до основ оселю Твого Імені.
Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“ і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
У своєму серці їхні свояки сказали разом: Давайте вигубимо до тла із землі всі Божі свята!
Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...
Ми більше не бачимо наших знамен; уже немає пророка, і Він нас більше не знатиме.
Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
Доки, Боже, ворог буде знущатися? Доки ворог буде постійно глумитися з Твого Імені?
Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
Чому Ти завжди забираєш Свою руку, Свою правицю, з-посеред Твого лона?
А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
Бог — одвіку наш Цар — звершив спасіння посеред землі!
Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
Силою Своєю Ти встановив границі моря, Ти розтрощив у воді голови зміїв.
Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
Ти розчавив голови дракона і дав його на поживу народам Ефіопії.
Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
Ти пробив джерела й потоки, Ти висушив ріки Ітама.
Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
Твій день і Твоя ніч. Ти створив світло та сонце.
всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
Ти встановив усі границі землі. Створив літо й весну.
Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
Тож пам’ятай: ворог поглумився з Господа, і безумний народ зневажив Твоє Ім’я.
Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
Не віддай звірам душу, яка Тебе прославляє, не забудь назавжди душ Своїх убогих.
Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
Поглянь на Свій завіт, бо темні закутки землі заповнені оселями беззаконня.
Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
Хай упокорений не повернеться засоромленим. Бідний та вбогий величатимуть Твоє Ім’я.
Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
Устань, Боже, здійсни Свій суд. Згадай наклепи на Тебе від безумного, які зводить увесь день.