Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристано́вищем нашим Ти був з роду в рід!
Молитва Моисея, человека Божьего.
Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
Господь, Ты был жилищем нашим испокон веков.
Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
До сотворенья земли и рождения гор Ты был Богом. Был всегда и пребудешь всегда Богом.
Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
В тлен обращая людей, Ты говоришь: "Станьте, сыны человеческие, снова прахом".
Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
Тысяча лет для Тебя — словно вчерашний день, словно пара часов ночных.
уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
Ты сметаешь людей, и они, словно сон, словно трава, что поутру пробилась:
Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
свежа была трава утром, но вечером засыхает и вянет.
Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
Нас ярость Твоя поглощает, нас пугает Твой гнев.
Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
Все грехи наши перед Тобою и тайные прегрешения высвечивает свет присутствия Твоего.
Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
На нас Ты гневаешься день за днём, наши годы кончаются, словно вздох.
Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
Дней дано нам — семьдесят лет, наиболее сильным — восемьдесят. Переполненные страданием, быстро наши жизни проходят, и мы улетаем.
Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
Силы гнева Твоего не измерит никто, но гнев Твой столь велик, сколь уваженье, что к Тебе должны мы проявлять.
Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
Научи нас, за наши короткие дни, сделать мудрыми наши сердца.
Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
Смягчись, Господи, сколько ещё? К рабам Твоим прояви состраданье.
Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
Дай нам любовь бесконечную утром, чтобы мы радовались весь день.
Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
Столько нам радостных дней дай, сколько дал нам печальных, столько лет — сколько бед.