Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
„Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утро́бу серед Ізраїлевих синів, серед люди́ни й серед худоби, — для Мене воно!“
Посвяти Мені кожного первістка, який народжується першим, — першим виходить з кожного лона: від людини до тварини серед Ізраїльських синів. Кожний із них — Мій.
І сказав Мойсей до народу: „Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому ра́бства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти ква́шеного.
І промовив Мойсей до народу: Запам’ятайте цей день, в який ви вийшли з Єгипту, з дому неволі, бо сильною рукою вивів вас Господь звідти. Тож не будете їсти заквашеного.
І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі край, який тече молоком та медом, то ти бу́деш служити ту службу того місяця.
І буде, коли Господь, твій Бог, введе тебе в землю ханаанців, хетів, аморейців, евейців, євусейців, ґерґесейців і ферезейців, про яку поклявся твоїм батькам, що дасть тобі, у землю, яка тече молоком і медом, — то здійснюватимеш це служіння цього місяця.
Сім день бу́деш їсти опрісноки, а дня сьомого — свято для Господа!
Шість днів їстимете опрісноки, а сьомого дня — свято для Господа:
Опрі́сноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім кра́ї твоїм!
Опрісноки їстимете сім днів, — не з’явиться в тебе заквашене і не буде в тебе закваски в усіх твоїх околицях.
І оповіси́ синові своєму того дня, говорячи: це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту“.
І сповістиш своєму синові того дня, кажучи: Це тому, що так учинив зі мною Господь Бог, коли я виходив з Єгипту.
І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за па́м'ятку між очима твоїми, щоб Господній Зако́н був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту.
І воно буде тобі за знак на твоїй руці, наче пам’ятка перед твоїми очима, щоб Господній закон був на твоїх устах. Адже сильною рукою вивів тебе Господь з Єгипту.
І будеш доде́ржуватися цієї постано́ви в означенім ча́сі її з року в рік.
У визначений час будеш дотримуватися цього закону з року в рік.
І станеться, коли введе тебе Господь до землі ханаанеянина, як присяг був тобі та батькам твоїм, і дасть її тобі,
І буде, коли Господь, твій Бог, введе тебе в землю ханаанців, — як і пообіцяв твоїм батькам, — і дасть її тобі,
то відділиш усе, що розкриває утро́бу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, — самці́ для Господа!
то відділиш для Господа кожного чоловічої статі, хто першим вийшов з лона, — посвятиш Господу кожного чоловічої статі, який першим вийшов з лона, — і з худоби, і з твоїх домашніх тварин, які тобі народяться.
А кожного віслюка́, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного лю́дського серед синів твоїх викупиш.
А кожне, котре перше вийде з лона ослиці, заміниш вівцею. Якщо ж не заміниш, то викупиш його. За кожного первородного чоловіка з твоїх синів заплатиш викуп.
І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що́ то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства.
Якщо ж після цього запитає тебе твій син, кажучи: Що це? — скажеш йому: Це тому, що сильною рукою вивів нас Господь з Єгипетської землі, з дому неволі.
І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного лю́дського й аж до перворідного худоби. Тому то я прино́шу в жертву Господе́ві все чоловічої статі, що розкриває утро́бу, а кожного перворідного синів своїх викупляю.
Та після того, як фараон зробився непоступливим, щоб нас не відпустити, Господь вигубив кожного первістка в Єгипетській землі — від первістків з-поміж людей до первородних із домашніх тварин. Тому я приношу в жертву Господу кожного із чоловічої статі, хто першим виходить із лона, і плачу викуп за кожного первістка з моїх синів.
І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'я́зку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту“.
І буде це як знак на твоїй руці — непорушним перед твоїми очима, тому що сильною рукою вивів тебе Господь з Єгипту.
І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька́ вона. Бо Бог сказав: „Щоб не пожалкував той наро́д, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту“.
Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів його дорогою Филистимської землі, хоча було ближче. Оскільки Бог сказав: Щоб часом не каявся народ, коли побачить війну, і не повернувся до Єгипту.
І повів Бог той народ окружно́ю дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узбро́єні.
І Бог повів народ в обхід, дорогою в пустелю, до Червоного моря, — в п’ятому поколінні вийшли сини Ізраїля з Єгипетської землі.
А Мойсей забрав із собою кості Йо́сипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: „Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси“.
Мойсей забрав із собою кості Йосифа, оскільки Йосиф узяв тверду клятву [1] в Ізраїльських синів, кажучи: Вас неодмінно відвідає [2] Господь, тож ви заберете звідси із собою мої кості!
І вони ру́шили з Суккоту, і розта́борилися в Етам, на границі пустині.
Рушивши із Сокхота, сини Ізраїля отаборилися в Отомі, поблизу пустелі.
А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі́ в стовпі огню́, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі.
Бог же вів їх: удень — хмарним стовпом, щоб показувати їм дорогу, а вночі — полум’яним стовпом.