Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Вихід 21) | (Вихід 23) →

Переклад Огієнка

Переклад Турконяка

  • Коли зло́дій буде зло́влений в підко́пі, і буде побитий так, що помре, то нема прови́ни крови на тому, хто побив.
  • Коли злодій буде спійманий під час підкопу і буде побитий, — так що, помре, то той, хто побив, не є вбивцею;
  • Але як засвітило сонце над ним, то є на ньо́му прови́на крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде про́даний за свою краді́жку.
  • якщо ж над ним зійде сонце, то він винний, — нехай помре. Якщо ж злодій нічого не має, нехай буде проданий за вкрадене.
  • Якщо та крадіжка справді буде зна́йдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.
  • Якщо ж буде зловлений, а вкрадене виявлять у його руці живим, — від осла до вівці, — то віддасть подвійно.
  • Коли хто ви́пасе поле або виноградинка, і пустить свою худобу й буде випаса́ти на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.
  • Якщо хтось випасе своє поле чи виноградник і пустить свою худобу для випасу на чуже поле, то нехай віддасть зі свого поля і зі свого врожаю. Якщо ж усе поле випасе, то нехай віддасть найкраще зі свого поля або найкраще зі свого виноградника.
  • Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, — конче відшкодує той, хто запалив пожежу.
  • Якщо спалахне вогонь, попаде на терня і спалить тік, збіжжя чи поле, то нехай відшкодує той, хто запалив вогонь.
  • Коли хто дасть своє́му ближньому срібло або по́суд на збере́ження, а воно буде вкра́дене з дому того чоловіка, — якщо буде зна́йдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.
  • Якщо хтось дасть ближньому гроші чи посуд на зберігання, і це буде викрадене з дому тої людини, то коли знайдеться злодій, нехай віддасть подвійно.
  • Якщо ж злодій не буде зна́йдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.
  • Якщо ж злодій не знайдеться, то нехай господар дому прийде перед Бога і поклянеться, що він не заподіяв зла щодо всього того, що ближнім було дано йому на зберігання.
  • У кожній справі провини, — про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох при́йде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.
  • За кожний вказаний злочин щодо теляти, осла, вівці чи одягу і будь-якої оскарженої втрати, якою б вона не була, буде суд над обома перед Богом, і той, хто перед Богом буде визнаний винним, відшкодує ближньому подвійно.
  • Коли хто дасть своєму ближньому на збере́ження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив, —
  • Якщо хтось дасть ближньому осла, теля, вівцю чи будь-яку худобу на зберігання, а вона буде скалічена чи загине, чи буде захоплена кимсь, і ніхто того не знатиме, —
  • прися́га Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодо́вувати.
  • то нехай між обома буде клятва перед Богом, що він дійсно не вчинив зла щодо всього довіреного йому ближнім. І власник того це так прийме, і той не відшкодовуватиме.
  • А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власнико́ві її.
  • Якщо ж було вкрадене в нього, то нехай відшкодує господареві.
  • Якщо дійсно буде розша́рпана вона, нехай принесе її як свідо́цтво, а за розша́рпане він не відшкодує.
  • Якщо ж звірі розірвуть, то нехай приведе до пошматованого і нічого не буде відшкодовувати.
  • А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;
  • Якщо хтось позичитьщось у ближнього, а воно буде скалічене чи пропаде, а господаря не було при цьому, то нехай відшкодує.
  • якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.
  • Якщо ж господар був з ним, то не відшкодовуватиме. Якщо він є найманцем, то буде йому замість його плати.
  • А коли хто підмо́вить дівчину, яка не зару́чена, і ляже з нею, то нехай дасть їй ві́но, і візьме її собі за жінку.
  • Якщо хтось звабить не заручену дівчину і переспить з нею, то нехай дасть придане і візьме її собі за дружину.
  • Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, — нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.
  • Якщо ж її батько рішуче відмовиться [1] і не захоче її віддати заміж за нього, то нехай дасть батькові гроші, згідно з приданим для дівчат.
  • Чарівни́ці не зоставиш при житті.
  • Чаклунів не залишатимете при житті.
  • Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.
  • Кожного, хто ліг з твариною, — ви таких неодмінно вигубите [2].
  • Кожен, хто прино́сить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.
  • Хто приносить жертви богам, крім єдиному Господу, — буде вигублений.
  • А прихо́дька не будеш утискати та гноби́ти його, бо й ви були прихо́дьками в єгипетськім кра́ї.
  • А чужинця не будете кривдити чи гнобити, бо й ви були чужинцями в Єгипетській землі.
  • Жодної вдови та сироти не будеш гноби́ти;
  • Жодної вдови і сироти не кривдьте.
  • якщо ж ти справді гноби́тимеш їх, то коли вони, кли́чучи, кли́катимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,
  • Якщо ви справді будете їх кривдити [3] , вони, волаючи, закличуть до Мене, то Я неодмінно почую [4] їхній голос,
  • і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки́ ваші вдо́вами, а діти ваші си́ротами.
  • запалаю гнівом і поб’ю вас мечем, і ваші дружини стануть вдовами, а ваші діти — сиротами.
  • Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позича́льник, — не покладеш на нього лихви.
  • Якщо ти позичиш гроші бідному братові, який живе поряд з тобою, то не підганятимеш його віддати і не будеш вимагати з нього відсотків.
  • Якщо дійсно ві́зьмеш у заста́ву одежу ближнього свого, то вернеш її йому до за́ходу сонця,
  • А якщо візьмеш у заставу одяг ближнього, то до заходу сонця повернеш йому,
  • бо вона — єдине накриття́ його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.
  • бо це — його одяг, єдине покриття його наготи. У чому ляже спати? Тому, коли він заволає до Мене, то Я почую його, адже Я — милосердний.
  • Бога не будеш лихосло́вити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.
  • Не злословитимеш богів, і на князів свого народу не говоритимеш злого.
  • Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з пли́нами твоїми. Перворідного з синів своїх даси́ Мені.
  • Не зволікатимеш з принесенням перших плодів зі свого току й виноградної давильні. Первістків зі своїх синів даси Мені.
  • Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.
  • Так учиниш зі своїм телям, зі своєю вівцею та зі своїм ослом. Сім днів буде при матері, а восьмого дня віддаси його Мені.
  • І ви будете Мені святими людьми, і не бу́дете їсти м'яса, розша́рпаного в полі, — псові кинете його!
  • Ви будете для Мене святими людьми. М’яса, пошматованого звірами, не будете їсти, а викинете його псові.

  • ← (Вихід 21) | (Вихід 23) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025