Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти наро́д Мій, — і нехай вони святкують Мені на пустині!“
Після того Мойсей та Аарон увійшли до фараона й сказали йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти Мій народ, щоб вони зробили свято для Мене в пустелі!
А фараон відказав: „Хто Господь, що послухаюсь сло́ва Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу́!“
Та фараон сказав: Хто Він, щоб я дослухався до Його голосу, аби відпустити Ізраїльських синів? Я не знаю Господа, та й Ізраїля не відпущу!
І сказали вони: „Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми пі́демо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господе́ві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем“.
А вони кажуть йому: Бог євреїв покликав нас! Отже, ми підемо в триденну подорож у пустелю, щоби принести жертву нашому Богові, аби часом не спіткала нас смерть або згуба.
І сказав до них цар Єгипту: „Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!“
А єгипетський цар сказав їм: Мойсею і Аароне! Навіщо ви відвертаєте мій народ від праці? Нехай кожен із вас повертається до своєї роботи!
І сказав фараон: „Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт“.
Ось тепер народу на цій землі стало багато, — сказав фараон, — тож не даватимемо їм спочинку від праці.
І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:
І фараон наказав наглядачам над народом і обліковцям, кажучи:
„Не давайте більше наро́дові соломи, щоб робити цеглу, як учо́ра й позавчо́ра. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.
Більше народові не давати соломи для виготовлення цегли, як учора й позавчора. Хай самі йдуть і збирають собі солому!
А призна́чене число цегли, що вони робили вчо́ра й позавчо́ра, накладете на них, — не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: „Ходім, принесімо жертву нашому Богові!“
А норму цегли накладеш на них таку ж, скільки вони виробляють кожного дня, нічого не зменшуй, адже вони — бездіяльні! Тому вони і кричать, заявляючи: Підемо і принесемо жертву нашому Богові!
Нехай буде тяжка́ праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова“.
Нехай важкою стане праця цих людей, і хай за неї дбають, а пустими балачками хай не переймаються!
І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: „Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.
Тож наглядачі та обліковці підганяли їх і зверталися до народу, кажучи: Так говорить фараон: Більше я не даю вам соломи!
Самі йдіть, наберіть собі соломи, де́ знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!“
Ви самі йдіть, і де лише знайдете, збирайте солому, а норма ваша зовсім не зменшується.
І розпоро́шився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню́ на солому.
Тож народ розсіявся по всьому Єгипті, щоби збирати стерню на солому.
А погоничі наставали, говорячи: „Скінчі́ть вашу щоденну працю в час так, як коли б була́ солома“.
А наглядачі підганяли їх, говорячи: Виконуйте роботи, призначені на кожний день, — так само, як тоді, коли вам давали солому!
І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: „Чому ви не скінчи́ли свого при́ділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?“
Тож обліковців з роду синів Ізраїля, яких наставили над ними наглядачі фараона, бичували і приказували: Чому ви не закінчили і сьогодні призначеної вам кількості цегли, як учора й позавчора?
І прибули́ писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: „Для чого ти так робиш рабам своїм?
А обліковці з Ізраїльських синів прийшли і заволали до фараона, кажучи: Навіщо так чиниш із твоїми слугами?
Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу — кажуть нам — робіть! І ось раби твої биті, — і грішиш ти перед народом своїм!“
Соломи не дають твоїм слугам, а цеглу кажуть нам робити! Дивись, твоїх рабів бичували, — так що ти кривдиш свій народ.
А він відказав: „Неро́би ви, неро́би! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господе́ві.
А той сказав їм: Ви — бездіяльні, нероби! Тому й кажете: Підемо принесемо жертву нашому Богові.
А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призна́чене число цегли ви дасте!“
Тепер ідіть і працюйте, бо соломи вам не дадуть, а призначену кількість цегли ви здаватимете!
І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: „Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!“
Обліковці з Ізраїльських синів бачили, що вони в біді, бо їм говорили: Не зменшуйте кількості цегли, призначеної на день.
І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,
А коли вони виходили від фараона, то зустріли Мойсея і Аарона, які йшли їм назустріч,
та й сказали до них: „Нехай побачить вас Господь — і нехай вас осудить, бо ви вчинили нена́висним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, — щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!“
і вони сказали їм: Нехай спогляне на вас Бог і хай судить, бо ви зробили огидним наш запах перед фараоном і перед його слугами, оскільки дали йому в руки меча, щоб нас повбивав.
І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „Господи, чому Ти кривду вчинив цьому наро́дові? Чому Ти послав мені це?
А Мойсей повернувся до Господа і сказав: Господи, чому вчинив Ти зло цьому народові? І чому Ти послав мене?