Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова,
Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
Почин премудростї — Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !
Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного,
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!
Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть;
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, —
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания?
Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене.
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;