Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен.
Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить.
Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться.
Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
Жена честивая — вінець чоловікові, ледача ж — мов та гниль у костях його.
Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
Думки у праведних — про те, що правда, а задуми безбожних — зрада.
Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
Безбожних слова — укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних — щоб рятувати їх.
Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Доторкнись, нещастє безбожних — а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.
Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.
Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.
Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.
Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.
Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо.
Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди.
Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його — нагорода йому.
Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради.
Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.
Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого — омана.
Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий — загоює.
Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний — на хвилину.
В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
Омана — в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує.
Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно.
Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден.
Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту.
Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою.
Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє.
Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї.
Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну.