Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
Лагідна відповідь гасить гнів,
дражливе слово викликає лютощі.
дражливе слово викликає лютощі.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
Язик мудрих точить знання,
уста дурних мелють дурниці.
уста дурних мелють дурниці.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
На кожнім місці Господні очі
стежать за злими та добрими.
стежать за злими та добрими.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
Язик лагідний — дерево життя,
лукавий — пригноблює душу.
лукавий — пригноблює душу.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
Дурний нехтує навчанням свого батька,
а хто на картання зважає, стає мудрим.
а хто на картання зважає, стає мудрим.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
У домі праведного — добра повно,
у прибутках лихого — саме безладдя.
у прибутках лихого — саме безладдя.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
Мудрих уста поширюють науку,
не так бо — серце безумних.
не так бо — серце безумних.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
Жертва злих — гидота Господеві;
молитва ж праведних йому угодна.
молитва ж праведних йому угодна.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
Огидна Господеві дорога злого;
того ж, що по правді ходить, він любить.
того ж, що по правді ходить, він любить.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Сувора кара тим, хто зо стежки збочує;
хто ненавидить напоумлення, той загине.
хто ненавидить напоумлення, той загине.
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських!
Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті);
тим більше — серця синів людських.
тим більше — серця синів людських.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
Глузовник не любить тих, що його картають;
до мудрих він не піде.
до мудрих він не піде.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
Веселе серце звеселяє обличчя;
а як журба на серці, то й душа ниє.
а як журба на серці, то й душа ниє.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
Розумне серце шукає знання,
уста ж безумних живляться дурнотою.
уста ж безумних живляться дурнотою.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
Усі дні погані в сумного,
веселе ж серце завжди бенкетує.
веселе ж серце завжди бенкетує.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
Ліпше трохи в Господньому страсі,
аніж великі скарби у тривозі.
аніж великі скарби у тривозі.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
Ліпше миска капусти, та з любов'ю,
ніж віл годований, та з ненавистю.
ніж віл годований, та з ненавистю.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
Гаряча людина здіймає сварку,
а лагідна втихомирює незгоду.
а лагідна втихомирює незгоду.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
Лінивого дорога немов устелена терням,
а стежка праведних гладенька.
а стежка праведних гладенька.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
Розумний син веселить батька,
дурний же матір свою зневажає.
дурний же матір свою зневажає.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
Дурнота — радість безглуздому;
розумний чоловік іде шляхом просто.
розумний чоловік іде шляхом просто.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
Без міркування задуми не таланять,
а як порадників багато — щастять.
а як порадників багато — щастять.
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Людина рада відповіді своїх уст,
і яке любе слово, сказане доречі!
і яке любе слово, сказане доречі!
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́.
Стежка життя веде мудрого вгору,
щоб ухилитись від Шеолу долі.
щоб ухилитись від Шеолу долі.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
Господь розвалить дім гордих
й утвердить межу вдовиці.
й утвердить межу вдовиці.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
Огидні Господеві задуми погані,
слова ж чисті — приємні.
слова ж чисті — приємні.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій;
а хто гостинці ненавидить, той буде жити.
а хто гостинці ненавидить, той буде жити.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
Серце праведного обдумує, що має відповісти;
а уста злих зло виливають.
а уста злих зло виливають.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
Господь від лихих далеко,
молитву ж праведних вислуховує.
молитву ж праведних вислуховує.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
Ласкавий погляд веселить серце;
добра новина підкріпляє тіло.
добра новина підкріпляє тіло.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
Вухо, що слухає спасенного картання,
посеред розумних перебуває.
посеред розумних перебуває.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає;
а хто на навчання зважає, той глузду набуває.
а хто на навчання зважає, той глузду набуває.