Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
Лагідний язик — се дерево жизнї, а необузданий — пригноблює духа.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, — добрий розум має.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
В дому в праведного — достаток добра, а в доходах безбожного — самий хиба розстрій.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
Жертва безбожних — гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди — сей йому любий.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, — погибне.
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських!
І преисподня й ад явні Господеві, а надто — серця синів людських.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
Лїнивого дорога — мов тернєм встелена, дорога же праведних — гладка.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
Дурницї — радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Радість чоловікові — (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане — яке воно любе!
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́.
Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
Хто відкидає упомин, — не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, — набуває розуму.