Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 16) | (Приповістей 18) →

Переклад Огієнка

Переклад Турконяка

  • Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
  • Краще кусень хліба із задоволенням у мирі, ніж дім, повний добра і неправедних жертв, та з бійкою.
  • Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
  • Розумний раб керуватиме немудрими панами і розділить спадщину з братами.
  • Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
  • Як у плавильні перевіряється срібло й золото, так і Господом перевіряються серця вибраних.
  • Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
  • Лиходій прислухається до язика беззаконників, а праведний не звертає уваги на лукаві вуста.
  • Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
  • Хто насміхається з бідного, той зневажає його Творця, а хто радіє, коли хтось гине, — не уникне кари. А милосердний буде помилуваний.
  • Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
  • Вінець літніх людей — онуки, а слава дітей — їхні батьки.
    6a Для вірного — цілий світ добра, для невірного — ані дрібного гроша.
  • Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
  • Нерозумному не личать правдиві уста, а праведній людині — брехливі вуста.
  • Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
  • Повчання — це щедра винагорода людині, яка ним послуговується: куди вона не повернеться, усюди їй щаститиме.
  • Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
  • Хто загладжує кривду, той шукає дружби, а хто не бажає про них забути, той віддаляє друзів і рідних.
  • На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
  • Погроза розбиває серце розумного, а нерозумний і бичування не відчуває.
  • Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
  • Кожний лиходій тільки провокує суперечки, та Господь пошле йому немилосердного ангела.
  • Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
  • Турботи звалюються на розумного чоловіка, а нерозумні самі виношують зло.
  • Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
  • Коли хто віддає злом за добро, то від його дому зло не відійде.
  • Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
  • Справедлива влада наділяє силою слова, а заколоти і сварки передують злидням.
  • Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
  • Хто праведного визнає неправедним, а неправедного праведним, — такий є нечистим і огидним перед Богом.
  • На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
  • Навіщо нерозумному володіти багатством? Адже безсердечний не спроможний придбати мудрість?
    16a Хто робить свій дім високим, шукає знищення, а той, хто викручується, щоб не навчатися, попаде в біду.
  • Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
  • На всякий час нехай буде в тебе приятель, а брати нехай будуть готові для допомоги в скруті, бо для цього вони й народжуються.
  • Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
  • Нерозумна людина плеще собі й радіє собою, — як і та, яка дає в заставу власного друга.
  • Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
  • Хто любить гріх, радіє, коли сваряться.
  • Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
  • Безсердечний не сходиться з добрими; той, у кого мінливий язик, потрапить у біду.
  • Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
  • Серце нерозумне — біль для його власника. Не має радості батько від невихованого сина, а розумний син приносить радість своїй матері.
  • Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
  • Веселе серце робить здоровим, а в сумної людини сохнуть кості.
  • Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
  • Шляхи того, хто неправедно напихає свої пазухи хабарами, не будуть успішними, бо безбожний звертає з доріг праведності.
  • З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
  • Обличчя мудрої людини — розумне; очі ж нерозумного — аж на краю землі.
  • Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
  • Нерозумний син викликає обурення в батька, він — біль для тієї, яка його народила.
  • Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
  • Недобре карати справедливу людину, як і недобре затівати змову проти праведних володарів.
  • Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
  • Хто є обережним, коли говорить гостре слово, — той мудрий, і довготерпелива людина — розумна.
  • І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
  • Обділеному розумом, який шукає мудрості, — це йому зарахується за мудрість, а коли хто мовчить, то це є ознакою розуму.

  • ← (Приповістей 16) | (Приповістей 18) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025