Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності,
ніж дурний з нещирими устами.
ніж дурний з нещирими устами.
Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
Навіть горливість без знання не добра,
а хто надто поспішає — помилиться.
а хто надто поспішає — помилиться.
Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
Безумність людини руйнує її долю,
та й ще на Господа вона серцем гнівається.
та й ще на Господа вона серцем гнівається.
Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
Багатство множить друзів,
а бідного покидає й друг його.
а бідного покидає й друг його.
Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
Фальшивий свідок не уникне кари;
хто дихає брехнею, не знайде рятунку.
хто дихає брехнею, не знайде рятунку.
Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
Багато тих, що запобігають у князя ласки;
кожен друг тому, хто дає гостинці.
кожен друг тому, хто дає гостинці.
Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
Убогим всі брати нехтують,
тим більше його друзі віддаляються від нього;
у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду,
так само, хто вганяється за чужими справами.
тим більше його друзі віддаляються від нього;
у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду,
так само, хто вганяється за чужими справами.
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
Хто здобуває мудрість, той любить свою душу;
хто розуму пильнує, той знайде добро.
хто розуму пильнує, той знайде добро.
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
Неправдомовний свідок не уникне кари;
хто дихає брехнею, той загине.
хто дихає брехнею, той загине.
Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
Не личать дурневі розкоші,
тим менше слузі — панувати над князями.
тим менше слузі — панувати над князями.
Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
Розважність людини — бути повільним до гніву;
слава її — переступи забувати.
слава її — переступи забувати.
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
Гнів царський — мов рик лева,
а його милість — як роса на рослину.
а його милість — як роса на рослину.
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
Дурний син — батькові нещастя;
а суперечки жінчині — безупинне води накрапання.
а суперечки жінчині — безупинне води накрапання.
Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
Дім і достатки — то по батьках спадок,
але від Господа розумна жінка.
але від Господа розумна жінка.
Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
Лінивство глибокий сон наводить;
душа недбала буде голодувати.
душа недбала буде голодувати.
Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
Хто береже заповідь, той береже себе самого,
а хто словом нехтує, той помре.
а хто словом нехтує, той помре.
Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає,
і він йому відплатить за його добродійство.
і він йому відплатить за його добродійство.
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
Карай твого сина, покіль є надія,
але б'ючи, не бий його до смерти.
але б'ючи, не бий його до смерти.
Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
Вельми гнівливий прийме кару:
бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.
бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.
Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
Слухай пораду й приймай навчання,
щоб стати мудрим наостанку.
щоб стати мудрим наостанку.
У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
Багато задумів у серці людини,
але воля Господня — вона встоїться.
але воля Господня — вона встоїться.
Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
Плід людини — її милосердя;
убогий — ліпший, ніж брехун.
убогий — ліпший, ніж брехун.
Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
Господній острах — життєдайний:
насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.
насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
Ледачий запускає свою руку в миску,
та тяжко йому її до рота донести.
та тяжко йому її до рота донести.
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим;
коли розумного скартати, він набереться знання.
коли розумного скартати, він набереться знання.
Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
Хто обдирає батька й проганяє матір,
той син ганебний, безсоромний.
той син ганебний, безсоромний.
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
Кинь, сину, слухати науку,
що відводить від слів розумних.
що відводить від слів розумних.
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
Лукавий свідок глузує з правосуддя,
а уста грішників пожирають беззаконня.
а уста грішників пожирають беззаконня.