Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 19) | (Приповістей 21) →

Переклад Огієнка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
  • Вино — зрадник; напитки — буйність; хто на них надиться — безумний.
  • Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
  • Царська грізьба — як би рик левин; хто його до гнїву будить, шкодить собі самому.
  • Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
  • Хто сварку залишує, той честь здобуває; кожен дурень до сварки горячиться.
  • Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
  • Лїнивий в осени не оре й не скородить; розглядаєсь лїтом — аж нема нїчого.
  • Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
  • В серцї людськім задуми — мов вода глибока, та чоловік розумний вичерпає її.
  • Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
  • Многих людей величають милосерними, та правдивого чоловіка хто находить?
  • У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
  • Праведник ходить в своїй невинностї: щасливі й дїти його послї його.
  • Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
  • Коли царь самий на судейському престолї засїдає, то й все ледаче очима своїми розганяє.
  • Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
  • Хто може сказати: Серце я очистив, — я чистий від гріха мого?
  • Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
  • Не однакова вага, не однака міра, одно і друге — гидота Господеві.
  • Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
  • Можна вже хлопя пізнати з того, чим занимається, чи праві і чисті будуть учинки його.
  • Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
  • Ухо, що чує, й око, що бачить — одно й друге сотворив Господь.
  • Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
  • Не люби спати, щоб не дознав злиднїв; май отворені очі, й будеш наїден хлїбом.
  • „Зле, зле!“ каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
  • Не добре! пусте! гудить, хто купує, а як одійде, — хвалиться.
  • Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
  • Буває много золота й перел, та найдорожша знадоба — уста розумні.
  • Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
  • Бери одежину його, бо він ручавсь за чужого; за приблуду бери від його заліг!
  • Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
  • Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде,
  • Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
  • Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.
  • Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
  • Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.
  • Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
  • Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.
  • Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
  • Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне.
  • Не кажи: „Надолу́жу я зло!“ — май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
  • Не говори: "За зло я самий віддам"; полиши се Господеві, — він охоронить тебе.
  • Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
  • Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра — йому противна.
  • Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
  • Всї ступнї людські Господь справляє; чоловікові ж — як узнати дорогу свою?
  • Тене́та люди́ні казати „святе́“ нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
  • Се сїть людинї — сквапно обіт складати, а послї обіту — роздумовати.
  • Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
  • Мудрий царь вивіє безбожних, а потім колесом своїм по них покотить.
  • Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
  • Господень сьвічник — се дух чоловічий, що вивідує всї глибини серця.
  • Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
  • Любов і правда царя оберегають, престола він свого любовю підпирає.
  • Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
  • Слова молодих — їх сила, а окраса старих — їх сивий волос.
  • Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
  • Рани від побоїв — се лїк проти зла, та й удари, що доходять аж до самої утроби.

  • ← (Приповістей 19) | (Приповістей 21) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025