Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —

1

Коли сядеш їсти з вельможею,
добре вважай на те, хто перед тобою,

2

і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:

2

і поклади собі ножа на горло,
коли ти надто ласий.

3

не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!

3

На ласощі його не надься:
то оманлива страва.

4

Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —

4

В багатство не силкуйся вбиватись;
покинь думати про нього.

5

свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.

5

Подивишся на нього, а його вже немає,
бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо.

6

не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,

6

Не їж хліба із скнарою,
на його ласощі не надься,

7

бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —

7

бо він буде мов той, хто рахує в своїм серці:
“їж, пий!” — він тобі скаже,
та його серце не з тобою.

8

той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!

8

Шматок, що з'їв, ти повернеш,
і слова твої солодкі втратиш.

9

Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.

9

Не говори до вух дурному,
бо він зневажить мудрість слів твоїх.

10

Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,

10

Не пересувай межі древньої,
і не вдирайся в поля сирітські,

11

бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!

11

бо їх заступник сильний;
він захистить їхнє діло супроти тебе.

12

Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.

12

Прихили твоє серце до навчання,
і твої вуха до слів науки.

13

Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:

13

Не щади для хлопця картання:
не умре бо, як битимеш його різкою.

14

ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш.

14

Ти битимеш його різкою
— і врятуєш його душу від Шеолу.

15

Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

15

Мій сину! Як серце твоє мудре,
то й моє серце теж буде радіти,

16

і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.

16

і моє нутро буде веселитись,
коли уста твої казатимуть праві речі.

17

Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,

17

Нехай твоє серце грішникам не заздрить,
але будь у Господнім страсі повсякденно,

18

бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.

18

бо будучина існує напевне,
і твоя надія не буде марна.

19

Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

19

Слухай, сину мій, і будь мудрий,
справляй серце твоє на путь (праву).

20

Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,

20

Не бувай з тими, що впиваються вином,
ані між тими, що обжираються м'ясом,

21

бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.

21

бо п'яниці й ненажери зубожіють,
а довге спання їх вбирає у лахи.

22

Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.

22

Слухай батька, що породив тебе;
не зневажай матері, коли вона старенька.

23

Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.

23

Придбай правду й не продавай її,
— мудрість, навчання й розум.

24

Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.

24

Праведного батько веселитиметься вельми,
і хто мудрого породив, буде ним радіти.

25

Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.

25

Нехай радіють батько твій і мати;
нехай веселиться та, що тебе породила.

26

Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.

26

Дай мені, сину, твоє серце,
і твої очі нехай доріг моїх пильнують,

27

Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.

27

бо блудниця — то глибока яма,
вузька криниця — чужинка.

28

І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.

28

Неначе харцизяка, вона засідає
і між людьми зрадників множить.

29

В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —

29

У кого: “Ой” — у кого: “Ой, леле”?
У кого сварка, у кого скарги?
У кого рани без причини?
У кого очі червоні?

30

У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.

30

У тих, що при вині засиджуються довго;
у тих, що ходять смакувати вино пахуче.

31

Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —

31

Не приглядайся до вина, яке воно червоне,
як гарно світиться у кубку,
як лагідненько ллється.

32

кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —

32

Потім воно вкусить, як гадина,
утне, немов зміюка.

33

пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...

33

Тобі ввижатимуться дивні речі,
серце твоє буде дурниці говорити;

34

І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.

34

і будеш немов той, що дрімає серед моря,
або як той, що вгорі лежить на щоглі.

35

І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.

35

“Били мене, та мене не боліло,
товкли мене, та не знав я нічого.
Коли ж я прокинусь?
Я буду знов того шукати!”

Паралельне читання

Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

Приповістей 23

Приповістей 23