Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Якщо сядеш за стіл вечеряти з можновладцями, добре вникни в те, що поставлено перед тобою,
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
і простягай свою руку, розуміючи, що це і тобі потрібно буде приготувати.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Якщо ж ти — ненаситний, не жадай його страв, бо в них — омана життя.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Якщо ти бідний, то з багатієм себе не порівнюй, — від своїх задумів відмовся.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Звернеш на нього своє око — та він зник, бо в нього приготовлені крила, наче орлині, і він повертається в дім свого господаря.
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Не їж із заздрісною людиною, — його страв не бажай.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
Наче хтось ковтає волосину — таким чином він їсть і п’є.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Не запрошуй його до себе, не їж з ним свого хліба, бо він його виблює і зганьбить твої щирі слова.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Нічого не донось до вух нерозумного, щоб він часом не насміявся з твоїх розумних слів.
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Не пересувай віковічні межі й на власність сиріт не заходь!
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
Адже Господь — їхній могутній викупитель, — Він розсудить справу, яку вони мають з тобою.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Зверни своє серце до повчання, а свої вуха налаштуй на слова знання.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Не відмовляйся повчати дитину, адже коли і покараєш її різкою, — не помре.
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш.
Ти покараєш її різкою, але визволиш її душу від смерті.
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Сину, якщо твоє серце стане мудрим, то ти принесеш радість і моєму серцю;
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
і твої уста промовлятимуть слова до моїх уст, якщо будуть правдиві.
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Хай твоє серце не заздрить грішникам, але весь день перебувай у Господньому страху.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
І якщо дотримуватимешся цього, то будуть у тебе нащадки, і надія твоя не пропаде.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Сину, слухай, будь мудрим, прямо скеруй думки свого серця.
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Не будь п’яницею, не затримуйся на зустрічах і закупівлі м’яса.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
Адже кожний п’яниця і розпусник потрапить у злидні, і будуть одягатися в подерте та в лахміття всі ті, хто любить поспати.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Сину, слухай батька, який породив тебе, і не зневажай матері своєї, через те, що вона зістарілася.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Праведний батько добре виховує, і за мудрого сина радіє його душа.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Хай радіють тобою батько і мати, — нехай веселиться та, яка народила тебе.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Сину, дай мені твоє серце, — хай твої очі пильнують мої дороги.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
Адже чужий дім — немов дірявий посуд, а чужа криниця — вузька.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Такий швидко загине, — кожний беззаконник буде знищений.
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
У кого горе? У кого безлад? У кого спір? Де неприємності та перемови? У кого рани без підстави? У кого мутні очі?
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Хіба не в тих, хто засиджується за вином? Чи не в тих, які вивідують, де бувають випивки?
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Не впивайтеся вином, але спілкуйтеся з праведними людьми, розмовляйте з ними на прогулянках. Бо коли на пляшки та келихи спрямовуватимеш свої очі, то пізніше ходитимеш більш нагим, ніж булава.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
Врешті-решт такий простягнеться, як укушений гадюкою, — наче отрута рогатого змія розходиться по ньому.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Як тільки твої очі побачать чужу жінку, твої уста заговорять лукаво.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
І лежатимеш ти, немов посеред моря, наче стерновий серед розбурханих хвиль.