Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
Сину, злим людям не заздри і не бажай бути з ними.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
Адже їхнє серце вправляється в неправді, і біль спричиняють їхні вуста.
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
Дім будується мудрістю і зміцнюється розумом.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
Знанням наповнюються комори: усяким багатством, цінністю та добром.
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
Мудрий кращий за сильного, а розумна людина — за великого землевласника.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
Війна буває з досвідом керівництва, а допомога — від розважливого серця.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
Мудрість і здоровий глузд при брамі серед мудреців. Мудрі не відвертаються від сказаного Господніми вустами,
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
але радяться на зборах. Недосвідчених застає смерть,
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
і безумець помирає в гріхах. Нечистота заплямує зловмисну людину
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
в день лиха і в день утиску, аж поки він пропаде.
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
Рятуй тих, кого ведуть на смерть, визволяй приречених, — не ухиляйся.
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
Якщо скажеш: Я того не знаю! — зрозумій, що Господь знає серця всіх; Той, Хто всіх наділив диханням, — Він усе знає, Він віддасть кожному за його ділами.
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
Їж мед, сину, бо вощина з медом — добра, — щоб у твоєму горлі було солодко.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
Так само нехай сприймається мудрість твоєю душею. Коли ти її знайдеш, матимеш добрий кінець, і надія тебе не покине.
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
Не приводь безбожного в житло праведних і не будь заведений в оману через насичування черева.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
Адже праведний сім разів упаде і встане, а безбожні ослабнуть в час лиха.
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
Якщо твій ворог упаде, не радій з того, і коли він спіткнеться, — не величайся.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
Бо побачить Господь, і не буде Йому це до вподоби, тож відверне від нього Свій гнів.
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
Не зловтішайся над лиходіями і не заздри грішникам.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
Адже в лиходіїв не буде нащадків, і світильник безбожних погасне.
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
Сину, май страх перед Богом і перед царем, і не виявляй до них обох непослуху.
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
Тому що зненацька зійде кара на безбожних — і хто збагне, які в них обох страждання?
22a Син, який зберігає слово, уникне погибелі, — адже він твердо прийняв його.
22b Нічого фальшивого хай не вимовить язик царя, — жодна неправда хай не зійде з його язика.
22c Язик царя — то не тілесний меч, і хто тільки буде переданий його владі, — той буде знищений.
22d Бо коли його гнів запалає, то мотузками нищить людей,
22e і пожирає їхні кістки та спопеляє, наче полум’я; навіть орлята не зможуть ними поживитися.
22a Син, який зберігає слово, уникне погибелі, — адже він твердо прийняв його.
22b Нічого фальшивого хай не вимовить язик царя, — жодна неправда хай не зійде з його язика.
22c Язик царя — то не тілесний меч, і хто тільки буде переданий його владі, — той буде знищений.
22d Бо коли його гнів запалає, то мотузками нищить людей,
22e і пожирає їхні кістки та спопеляє, наче полум’я; навіть орлята не зможуть ними поживитися.
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
Це кажу вам, мудрим, аби знали: Недобре зважати на особу на суді.
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
Хто каже безбожному: Ти — праведний! — той буде проклятий народом і зненавиджений серед людей.
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
А ті, хто докоряє, виявляться кращими — на них зійде добре благословення.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
Ті, які дають відповідь добрими словами, — цілують уста.
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
Приведи в порядок свої справи, аби відійти, будь готовим до поля, — іди за мною і відбудуєш свій дім.
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
Не будь фальшивим свідком проти свого співгромадянина, широко не розкривай свої вуста.
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
Не говори: Як він учинив зі мною, так і я поступлю з ним, — відплачу йому за те, що мене образив.
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
Нерозумна людина — як нива, і обділений розумом — як виноградник;
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
коли його залишиш, він посохне, весь поросте травою і стає запустілим, а його кам’яні огорожі валяться.
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
Згодом я покаявся, я уважно приглядався, щоб вибрати повчання.
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Трохи дрімаю, трохи сплю, а трохи складаю руки на грудях, —