Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 24) | (Приповістей 26) →

Переклад Огієнка

Переклад Куліша та Пулюя

  • І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.
  • І се теж приповістки Соломонові, що їх позбірали вчені мужі Езекії, царя Юдейського:
  • Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.
  • Господня слава в тому, щоб справи в тайнї скривати, а честь царів — розвідувати дїло.
  • Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.
  • Як неба висота й землї глибина, так серце у царів — невідоме.
  • Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —
  • Віддїли жужелицю від срібла, а вийде у срібленника (чистий) посуд:
  • коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.
  • Віддали од царя неправедника, а правдою престол його стояти буде.
  • Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,
  • Не величайсь перед царем і на місцї для князїв не становись;
  • бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“ аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.
  • Бо красше, коли тобі скажуть: "Ходи сюди висше", анїж би тебе понижено перед значним, що його вбачали очі твої.
  • Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?
  • Судитись не хапайсь, бо що робити будеш, як вкінцї супротивник твій засоромить тебе?
  • Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,
  • Судися з противником твоїм, але тайни його не зраджуй,
  • щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.
  • Щоб хто не насьміявсь із тебе, се почувши, а тодї неслава твоя все буде на тобі.
  • Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.
  • Як золоті яблочка на прозорій срібній тарілцї, так слово, сказане до ладу.
  • Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.
  • Як перстень золотий, й дорога прикраса, так мудрий докірник уважному уху.
  • Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.
  • Чим у жнива снїжна прохолода, тим є вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана.
  • Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.
  • Як хмари й вітри без дощу, так чоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дає.
  • Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.
  • Лагідність прихиляє ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.
  • Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.
  • Коли знайшов ти мед, так їж до схочу, та гляди, щоб з переситу не довелось, його вернути.
  • Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.
  • Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.
  • Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
  • Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.
  • Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.
  • Що зуб спорохнїлий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.
  • Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.
  • Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, — все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.
  • Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,
  • Голоден ворог твій, ти хлїбом нагодуй; а хоче пити він, подай води напитись;
  • бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!
  • Тим бо збереш жарюче углє на голову йому, й Господь се нагородить тобі.
  • Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.
  • Північний вітер дощ наганяє, а потайний язик сердиті лиця робить.
  • Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
  • Лїпше жити в кутку на крівлї, нїж з жоною сварливою у широкій хатї.
  • Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.
  • Як прихолодная вода душї у згазї, так добра звістка з далекої країни.
  • Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.
  • Як скаломучений колодїзь чи криниця, так правий, що тремтить перед безбожним.
  • Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава.
  • Як нездорово їсти надто много меду, так добуватись слави — не є славою.
  • Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.
  • Що місто отворене й без муру, те — чоловік, що не панує над духом своїм у мові.

  • ← (Приповістей 24) | (Приповістей 26) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025