Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
Как снег летом и дождь во время жатвы, так честь неприлична глупому.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
Как воробей вспорхнёт, как ласточка улетит, так незаслуженное проклятие не сбудется.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
Бич — для коня, узда — для осла, а палка — для глупых.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Не отвечай глупому по глупости его, чтобы и тебе не сделаться подобным ему;
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
но отвечай глупому по глупости его, чтобы он не стал мудрецом в глазах своих.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
Подрезывает себе ноги, терпит неприятность тот, кто даёт словесное поручение глупцу.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
Неровно поднимаются ноги у хромого, — и притча в устах глупцов.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
Что влагающий драгоценный камень в пращу, то воздающий глупому честь.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
Что колючий тёрн в руке пьяного, то притча в устах глупцов.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
Сильный делает всё произвольно: и глупого награждает, и всякого прохожего награждает.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
Как пёс возвращается на блевотину свою, так глупый повторяет глупость свою.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
Видал ли ты человека, мудрого в глазах его? На глупого больше надежды, нежели на него.
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
Ленивец говорит: «лев на дороге! лев на площадях!»
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
Дверь ворочается на крючьях своих, а ленивец на постели своей.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
Ленивец опускает руку свою в чашу, и ему тяжело донести её до рта своего.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Ленивец в глазах своих мудрее семерых, отвечающих обдуманно.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
Хватает пса за уши, кто, проходя мимо, вмешивается в чужую ссору.
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
Как притворяющийся помешанным бросает огонь, стрелы и смерть,
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
так — человек, который коварно вредит другу своему и потом говорит: «я только пошутил».
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
Где нет больше дров, огонь погасает, и где нет наушника, раздор утихает.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Уголь — для жара, и дрова — для огня, а человек сварливый — для разжжения ссоры.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
Слова наушника — как лакомства, и они входят во внутренность чрева.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
Что нечистым серебром обложенный глиняный сосуд, то пламенные уста и сердце злобное.
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
Устами своими притворяется враг, а в сердце своём замышляет коварство.
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
Если он говорит и нежным голосом, не верь ему, потому что семь мерзостей в сердце его.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
Если ненависть прикрывается наедине, то откроется злоба его в народном собрании.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
Кто роет яму, тот упадёт в неё, и кто покатит вверх камень, к тому он воротится.