Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 25) | (Приповістей 27) →

Переклад Огієнка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
  • Як лїтом снїг, а в жнива дощ, так дурневі почесть не лицює.
  • Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
  • Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляттє прогуде.
  • Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
  • Як пуга на коня, як на осла лозина, так на дурних ломака.
  • Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
  • Не відказуй безумному по дурному, щоб не стався похожим на його.
  • Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
  • Не відказуй безумному по дурощам його, щоб він не вважав себе мудрим ув очах своїх.
  • Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
  • Той ноги сам собі підрізує на свою муку, хто розпорядок свій дає через дурного.
  • Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
  • Як ноги в кривого підоймаються не рівно, так само й приповість в устах безумних.
  • Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
  • Що камінь дорогий укладати в пращу, те саме — дурневі віддати шану.
  • Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
  • Що в пяного в руцї колючая тернина, — те приповість ув устах дурного.
  • Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
  • Розумний господарь усячину сам робить, дурний наймає всїх, кого де нї зустріне.
  • Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
  • Як пес вертаєсь до блювотини своєї, так дурний повторяє дурощі свої.
  • Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
  • Бачив ти чоловіка, що себе за мудрого має? На дурного більш надїї, анїж на такого.
  • Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
  • Лїнивий каже: "Лев на дорозї! лев на царинї!"
  • Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
  • Як двері обертаються все на своїх завісах, так легун — на свойму ложі.
  • Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
  • Лїнивий спускає руку свою в миску, та тяжко йому донести її до рота.
  • Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
  • Легун здається сам собі мудрійшим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають.
  • Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
  • Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.
  • Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
  • Як той, хто з засїдки мече огонь, стріли й смерть,
  • так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
  • Так і чоловік, що зрадливо шкодить ближньому свому, а потім каже: "Я тільки жартував!"
  • З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
  • Як дров не підкладай, огонь потухне хутко: На ухо не шепчи, — втихне ворожнета.
  • Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
  • Як уголь про жар, а дерево про огонь, так і сварливий про те, щоб роздувати сварку.
  • Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
  • Слова підшепника — як ласощі, й вони ввіходять в черево глибоко.
  • Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
  • Що глиняна посудина, обтягнена нечистим сріблом, те саме бутні уста й злобнеє серце.
  • устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
  • Устами ворог придобряєсь, а в серцї зраду він голубить.
  • коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
  • Не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сїм гидот седить у його серцї.
  • Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
  • Хоч ненависть він тайно ховає, то відкриєсь злоба його серед громади.
  • Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
  • Хто яму вириє, сам упаде в неї, а хто котить каменя в гору, до того він і вернесь.
  • Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
  • Зрадливий язик ненавидить тих, кого він ранить, і лестючі слова погибель готують.

  • ← (Приповістей 25) | (Приповістей 27) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025