Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
Як роса в жнива, як злива влітку, — так і нерозумному не є властива честь.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
Як літають птахи та горобці, так на нікого не спаде бездумне прокляття.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
Як батіг для коня чи шило для осла, так і кийок для беззаконного народу.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Не відповідай нерозумному на його безглуздя, аби ти не став подібним до нього.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
Але давай відповідь нерозумному за його ж безглуздям, щоб він сам собі не здавався мудрим.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
Через власні ноги питиме зневагу той, хто передає звістку через нерозумного посланця.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
Ноги нерозумного позбав рухливості, — позбав притчі його вуста!
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
Хто прив’язує камінь до пращі, є таким самим, як і той, хто віддає славу нерозумному.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
У руці п’яниці проростає терня, а рабство — в руці нерозумних.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
Кожне тіло нерозумного попадає в безліч бур, адже їхній запал подавлений.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
Як пес, коли повертається до своєї блювотини, стає гидким, так само і безумний, який через власне зло повертається до свого гріха.
11a Є сором’язливість, яка призводить до гріха, а є сором’язливість, яка є ознакою величі й люб’язності.
11a Є сором’язливість, яка призводить до гріха, а є сором’язливість, яка є ознакою величі й люб’язності.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
Я бачив людину, яка вважала себе мудрою. Проте нерозумний має більше надії за неї!
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
Посланий у дорогу ледар каже: На дорозі лев!
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
Як двері повертаються на завісах, так і лінивий на своєму ліжку.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
Ледар, сховавши руку за свою пазуху, не зможе піднести її до рота.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Лінивий вважає себе мудрішим за того, хто справно відносить вістку.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
Як хапати злого пса за хвіст, так само і встрявати в чужу суперечку.
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
Як ті, хто потребує лікування, розкидають на людей слова, і перший, хто його зустрічає словом, спіткнеться, —
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
такими є всі, хто розставляє пастки на своїх друзів. А коли їх зловлять, вони кажуть: Та я ж зробив це жартома!
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
При великій кількості дров вогонь збільшується, а де немає того, хто сіє незгоду, сварка затухає.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Решітка для жару, дрова для вогню, а людина-наклепник — для підбурення до колотнечі.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
Слова шахраїв — улесливі, — вони пробиваються в потаємні покої нутра.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
Срібло, що дається, аби обманути, слід вважати за розбиту посудину, — облесливі уста приховують засмучене серце.
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
Ворог своїми устами погоджується зі сльозами на все, а в серці кує зраду.
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
Коли ворог просить щось у тебе гучним голосом, не вір йому, бо в його душі — сім лукавств.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
Хто приховує свою ворожість, той чинить обман, а розсудлива людина зізнається у своїх гріхах на зібраннях.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
Хто копає яму для ближнього, упаде в неї сам; хто котить камінь — на себе котить.