Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Не хвалися завтрішнім днем,
бо не знаєш, що день може вродити.
бо не знаєш, що день може вродити.
Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Нехай вихвалює тебе інший, а не власні уста,
чужий хтонебудь, — а не твої губи.
чужий хтонебудь, — а не твої губи.
Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Важке каміння, тяжкий пісок,
— та гнів дурного обидвоє переважить.
— та гнів дурного обидвоє переважить.
Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Жорстока — лютість, гнів — бурхливий,
та проти заздрощів хто встоїться?
та проти заздрощів хто встоїться?
Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Рани від люблячого — щирі,
а поцілунки ворога — зрадливі.
а поцілунки ворога — зрадливі.
Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Хто ситий, топче й крижку меду;
голодному й гірке — солодке.
голодному й гірке — солодке.
Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Як пташка, що гніздо кидає,
так чоловік, що батьківщину кинув.
так чоловік, що батьківщину кинув.
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Олія й пахощі веселять серце,
так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє.
так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє.
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Не покидай ні свого, ні батьківського друга,
ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя.
Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.
ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя.
Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Мій сину, будь розумний і радуй моє серце,
щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.
щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
Обачний бачить лихо й ховається,
а легковажні йдуть далі — й зазнають кари.
а легковажні йдуть далі — й зазнають кари.
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Візьми з нього одежу, бо він за другого ручився;
замість чужих візьми з нього заставу.
замість чужих візьми з нього заставу.
Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Хто ближнього благословляє з ранку на ввесь голос,
про того думають, що він його проклинає.
про того думають, що він його проклинає.
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Постійне капання в дощову погоду
і сварлива жінка — одне на одного схожі.
і сварлива жінка — одне на одного схожі.
хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Хто хоче її вгамувати, той хоче вгамувати вітер,
або набрати олії в руку.
або набрати олії в руку.
Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Залізо гострить залізо,
а чоловік обточується в товаристві з другим.
а чоловік обточується в товаристві з другим.
Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Хто дбає про смоковницю, той їстиме плід з неї,
хто ходить коло свого пана, той у славі буде.
хто ходить коло свого пана, той у славі буде.
Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Як у воді обличчя обличчю відповідає,
так серце людини людині.
так серце людини людині.
Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни.
Шеол і Аваддон ніколи не насичуються,
так само ненаситні очі людські.
так само ненаситні очі людські.
Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
Що горно на срібло й на золото горнило,
те на людину уста, які її хвалять.
те на людину уста, які її хвалять.
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Товчи дурного товкачем, мов зерно в ступі,
— його дурнота від нього не відступить.
— його дурнота від нього не відступить.
До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Наглядай пильно, як воно з отарою твоєю,
і добре дбай про твої стада,
і добре дбай про твої стада,
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
багатство бо не вічне;
чи ж багатство з роду до роду переходить?
чи ж багатство з роду до роду переходить?
Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Як сіно скошене й пробивається отава,
і на горах траву збирають,
і на горах траву збирають,
будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
ягнята будуть тобі на одежу,
козли — ціна на поле,
козли — ціна на поле,