Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 26) | (Приповістей 28) →

Переклад Огієнка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
  • Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.
  • Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
  • Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, — чужий, а не твій язик.
  • Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
  • Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.
  • Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
  • Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?
  • Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
  • Докір явний багато лїпший, анїж укрита любов.
  • Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
  • Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
  • Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
  • Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке — солодке.
  • Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
  • Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
  • Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
  • Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
  • Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
  • Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
  • Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
  • Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.
  • Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
  • Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
  • Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
  • Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!
  • Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
  • Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
  • Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
  • Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно;
  • хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
  • Хто хоче здержати її, той намагаєсь з'упинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.
  • Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
  • Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
  • Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
  • Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.
  • Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
  • Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче — до чоловіка,
  • Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни.
  • Ненаситня безодня й пекло, — оттак неситі й очі людські.
  • Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
  • Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.
  • Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
  • Товчи безумного так як зерно у ступі, — не вилущиш його з дурноти його.
  • До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
  • Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;
  • бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
  • Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід?
  • Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
  • Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.
  • будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
  • Ягнята дають тобі одежу, козли — за що купити поле.
  • і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
  • Доволї молока козиного на їжу тобі, на їжу родинї твоїй, та й на прожиток челядї твоїй.

  • ← (Приповістей 26) | (Приповістей 28) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025