Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.
Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, — чужий, а не твій язик.
Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.
Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?
Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке — солодке.
Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!
Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно;
хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Хто хоче здержати її, той намагаєсь з'упинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.
Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.
Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче — до чоловіка,
Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни.
Ненаситня безодня й пекло, — оттак неситі й очі людські.
Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Товчи безумного так як зерно у ступі, — не вилущиш його з дурноти його.
До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід?
Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.
будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
Ягнята дають тобі одежу, козли — за що купити поле.