Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Не хвалися завтрашнім днем, бо не знаєш, що принесе той, який надходить.
Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Нехай хвалить тебе ближній, а не твої уста, — хтось інший, а не власні губи.
Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Камінь важкий, і пісок важко носити, та гнів нерозумного тяжчий від них обох.
Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Гнів нещадний, лютість їдка, але проти ревнощів ніхто не встоїть!
Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Більше довіри варті рани, завдані другом, ніж умисні поцілунки ворога.
Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Сита душа нехтує стільниковим медом, а для голодної душі й гірке здається солодким.
Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Наче пташка, яка вилетіла з власного гнізда, так і людина, — вона віддає себе в рабство, якщо перебуває далеко від рідної місцевості.
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Миром, вином і пахощами втішається серце, а душа розривається від нещастя.
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Не залишай друга свого чи друга батькового, а до хати брата твого не ввійди невчасно. Краще близький друг, ніж брат, який далеко проживає.
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Сину, будь мудрий, щоб раділо серце моє; відкинь від себе зневажливі слова.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
Кмітливий ховається від зла, яке насувається, а немудрі, коли воно надходить, несуть втрату.
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Забери його плащ, бо несамовитий, який нищить чуже, вже пройшов.
Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Коли хтось із самого ранку гучним голосом вихваляє свого друга, можуть подумати, що він нічим не відрізняється від того, хто проклинає.
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Постійне капання в непогожий день виганяє людину з її хати; так само проганяє з власного дому і сварлива жінка.
хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Північний вітер пронизливий, та назву він має привітну.
Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Залізо вигострюють залізом, а людина обточує вигляд друга.
Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Хто садить смоківницю, їстиме її плоди; хто дбає про свого пана, той буде в пошані.
Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Як обличчя не подібне на обличчя, так само й серця людей.
Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни.
Ад і знищення — ненаситні; так само ненаситні очі людей.
20a Огида перед Господом — очі тих, які дивляться звисока, котрі невиховані й мають нестримний язик.
20a Огида перед Господом — очі тих, які дивляться звисока, котрі невиховані й мають нестримний язик.
Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
Плавлення — засіб для перевірки срібла і золота, а людина випробовується устами тих, хто її хвалить.
21a Серце беззаконного шукає зла, серце праведного шукає знання.
21a Серце беззаконного шукає зла, серце праведного шукає знання.
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Якщо нерозумного ти піддаватимеш ганебному покаранню на зборах, то глупоти від нього не забереш.
До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Досконало знатимеш тварини твого стада, — твоє серце буде з твоїми отарами.
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
Адже не вічні влада і сила людини, — їх не передають з роду в рід.
Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Подбай про трави на рівнині, — скоси траву, згромадь сіно на горах,
будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
щоб ти мав овець для одягу. Слідкуй за рівниною, щоб у тебе були барани.