Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
Слова Лемуила царя. Наставление, которое преподала ему мать его:
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
что, сын мой? что, сын чрева моего? что, сын обетов моих?
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
Не отдавай женщинам сил твоих, ни путей твоих губительницам царей.
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
Не царям, Лемуил, не царям пить вино, и не князьям — сикеру,
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
чтобы, напившись, они не забыли закона и не превратили суда всех угнетаемых.
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
Дайте сикеру погибающему и вино огорчённому душою;
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
пусть он выпьет и забудет бедность свою и не вспомнит больше о своём страдании.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
Открывай уста твои за безгласного и для защиты всех сирот.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
Открывай уста твои для правосудия и для дела бедного и нищего.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
Кто найдёт добродетельную жену? цена её выше жемчугов;
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
уверено в ней сердце мужа её, и он не останется без прибытка;
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
она воздаёт ему добром, а не злом, во все дни жизни своей.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
Добывает шерсть и лён, и с охотою работает своими руками.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
Она, как купеческие корабли, издалека добывает хлеб свой.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
Она встаёт ещё ночью и раздаёт пищу в доме своём и урочное служанкам своим.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
Задумает она о поле, и приобретает его; от плодов рук своих насаждает виноградник.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
Препоясывает силою чресла свои и укрепляет мышцы свои.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
Она чувствует, что занятие её хорошо, и — светильник её не гаснет и ночью.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
Протягивает руки свои к прялке, и персты её берутся за веретено.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Длань свою она открывает бедному, и руку свою подаёт нуждающемуся.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
Не боится стужи для семьи своей, потому что вся семья её одета в двойные одежды.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
Она делает себе ковры; виссон и пурпур — одежда её.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Муж её известен у ворот, когда сидит со старейшинами земли.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
Она делает покрывала и продаёт, и поясы доставляет купцам Финикийским.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
Крепость и красота — одежда её, и весело смотрит она на будущее.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
Уста свои открывает с мудростью, и кроткое наставление на языке её.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
Она наблюдает за хозяйством в доме своём и не ест хлеба праздности.
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
Встают дети и ублажают её, — муж, и хвалит её:
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
«много было жён добродетельных, но ты превзошла всех их».
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
Миловидность обманчива, и красота суетна; но жена, боящаяся Господа, достойна хвалы.