Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
Сын мой! если ты поручился за ближнего твоего и дал руку твою за другого, —
ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
ты опутал себя словами уст твоих, пойман словами уст твоих.
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
Сделай же, сын мой, вот что, и избавь себя, так как ты попался в руки ближнего твоего: пойди, пади к ногам и умоляй ближнего твоего;
не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
не давай сна глазам твоим и дремания веждам твоим;
рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
спасайся, как серна из руки и как птица из руки птицелова.
Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Пойди к муравью, ленивец, посмотри на действия его, и будь мудрым.
нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
Нет у него ни начальника, ни приставника, ни повелителя;
вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
но он заготовляет летом хлеб свой, собирает во время жатвы пищу свою.
Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
Доколе ты, ленивец, будешь спать? когда ты встанешь от сна твоего?
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Немного поспишь, немного подремлешь, немного, сложив руки, полежишь:
і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
и придёт, как прохожий, бедность твоя, и нужда твоя, как разбойник.
Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
Человек лукавый, человек нечестивый ходит со лживыми устами,
він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
мигает глазами своими, говорит ногами своими, даёт знаки пальцами своими;
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
коварство в сердце его: он умышляет зло во всякое время, сеет раздоры.
тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
За то внезапно придёт погибель его, вдруг будет разбит — без исцеления.
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
Вот шесть, что ненавидит Господь, даже семь, что мерзость душе Его:
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
глаза гордые, язык лживый, и руки, проливающие кровь невинную,
серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
сердце, кующее злые замыслы, ноги, быстро бегущие к злодейству,
сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
лжесвидетель, наговаривающий ложь и сеющий раздор между братьями.
Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
Сын мой! храни заповедь отца твоего и не отвергай наставления матери твоей;
Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
навяжи их навсегда на сердце твоё, обвяжи ими шею твою.
Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Когда ты пойдёшь, они будут руководить тебя; когда ляжешь спать, будут охранять тебя; когда пробудишься, будут беседовать с тобою:
Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
ибо заповедь есть светильник, и наставление — свет, и назидательные поучения — путь к жизни,
щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
чтобы остерегать тебя от негодной женщины, от льстивого языка чужой.
Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
Не пожелай красоты её в сердце твоём, и да не увлечёт она тебя ресницами своими;
Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
потому что из-за жены блудной обнищевают до куска хлеба, а замужняя жена уловляет дорогую душу.
Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
Может ли кто взять себе огонь в пазуху, чтобы не прогорело платье его?
Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
Может ли кто ходить по горящим угольям, чтобы не обжечь ног своих?
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
То же бывает и с тем, кто входит к жене ближнего своего: кто прикоснётся к ней, не останется без вины.
Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
Не спускают вору, если он крадёт, чтобы насытить душу свою, когда он голоден;
та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
но, будучи пойман, он заплатит всемеро, отдаст всё имущество дома своего.
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
Кто же прелюбодействует с женщиною, у того нет ума; тот губит душу свою, кто делает это:
побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
побои и позор найдёт он, и бесчестие его не изгладится,
бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
потому что ревность — ярость мужа, и не пощадит он в день мщения,