Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
Сину! Якщо ти поручився за свого друга, то передав свою руку ворогові.
ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
Власні уста — міцна пастка для людини; вона попадає в тенета через губи власних уст.
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
Сину, чини те, що я тобі наказую: рятуйся, інакше через свого друга попадеш у руки злих людей; іди, не занепадай, та й друга свого, за якого ти поручився, розворуши!
не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
Не давай сну своїм очам, — не дозволяй задрімати своїм повікам,
рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
аби спастися, наче сарна з тенет чи пташка із сильця.
Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
Піди до мурашки, ледарю, та, спостерігаючи за її дорогами, переповнись заздрощами й стань мудрішим за неї.
нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
Адже вона і землею не наділена, і наглядача не має, і під володарем не перебуває,
вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
але вона влітку готує багато їжі, — у час жнив робить запаси.
8a Або піди до бджоли і навчися працелюбності — як старанно вона виконує свою роботу!
8b Плоди її праці використовують для здоров’я і царі, і прості люди, — вона всіма улюблена і славна.
8c Хоча незначна в неї сила, оскільки вона шанувала мудрість, то була звеличена.
8a Або піди до бджоли і навчися працелюбності — як старанно вона виконує свою роботу!
8b Плоди її праці використовують для здоров’я і царі, і прості люди, — вона всіма улюблена і славна.
8c Хоча незначна в неї сила, оскільки вона шанувала мудрість, то була звеличена.
Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
Доки, ледарю, будеш лежати? Коли вже прокинешся зі сну?
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
Трохи поспиш, трохи посидиш, ще трохи подрімаєш, склавши руки на грудях,
і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
тоді находить на тебе, мов поганий подорожній, убогість, і, мов добрий бігун, — нужда.
11a Якщо ж не будеш лінивим, то прийдуть твої жнива, наче джерело, а нужда втече, як поганий бігун.
11a Якщо ж не будеш лінивим, то прийдуть твої жнива, наче джерело, а нужда втече, як поганий бігун.
Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
Нерозумний і злочинний чоловік ходить недобрими дорогами.
він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
Він підморгує оком, дає знак ногою і підказує знаками на пальцях,
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
а лукавим серцем повсякчас кує зло. Такий влаштовує колотнечу в місті.
тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
За це раптово прийде його погибель, смерть і безповоротне знищення.
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
Він радий усьому, що Господь ненавидить, тож і загине через нечестивість своєї душі.
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
Погляд гордого, злий язик, руки, що проливають кров праведного,
серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
серце, що затіває злі задуми, ноги, що поспішають чинити зло.
сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
Фальшивий свідок розпалює неправду і насилає позови на братів!
Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
Сину, дотримуйся настанов свого батька і не відкидай порад своєї матері.
Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
Назавжди прикріпи їх до своєї душі, повісь на свою шию.
Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
Коли йтимеш — веди її, і нехай буде вона з тобою! А як спатимеш, нехай тебе береже, щоб і коли встанеш, говорила з тобою.
Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
Адже заповідь закону — це світильник і світло, а картання і повчання — дорога життя,
щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
аби вберегти тебе від одруженої жінки — від підступності язика чужої.
Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
Щоб тебе не поборола зваблива краса, щоб ти не був зведений своїми очима, не був захоплений її повіками.
Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
Адже ціна повії — така, як однієї хлібини, та жінка вловлює дорогоцінні душі чоловіків.
Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
Чи набере хто жару за пазуху, а одягу не попалить?
Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
Або чи може хто ходити по палючому вугіллі, та не попекти ніг?
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
Так само з тим, хто входить до заміжньої жінки, — жоден з тих, хто торкнеться її, не залишиться невинним.
Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
Не дивно, якщо кого зловлять, коли краде; адже краде, щоб наситити душу, яка голодує.
та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
Та коли піймають, віддасть усемеро! Віддавши все своє майно, він визволить себе.
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
А перелюбник через брак розуму губить свою душу,
побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
терпить біль і ганьбу — і його ганьба не зніметься повік.
бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
Адже гнів її чоловіка сповнений ревнощів. Він не пощадить в день суду,