Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
Мій сину! Зберігай мої слова,
заповіді мої сховай у себе.
заповіді мої сховай у себе.
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
Додержуй мої заповіді, — і будеш жити,
— і мою науку, як твоїх очей зіницю.
— і мою науку, як твоїх очей зіницю.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Собі до пальців їх прив'яжи
та напиши їх на таблиці серця свого.
та напиши їх на таблиці серця свого.
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“
Скажи до мудрости: “Ти сестра моя”,
а розум назви другом,
а розум назви другом,
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
щоб він зберіг тебе від чужої жінки,
від незнайомої з звабливими словами.
від незнайомої з звабливими словами.
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
Раз якось, коли через вікно мого дому,
крізь ґрати я дивився,
крізь ґрати я дивився,
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
побачив я посеред простодушних,
помітив я між хлопцями юнака безумного.
помітив я між хлопцями юнака безумного.
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
Він проходив вулицею коло її закутка,
і простував дорогою до її дому,
і простував дорогою до її дому,
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
присмерком, вечірньою порою,
у глупу ніч та в темряві, —
у глупу ніч та в темряві, —
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
аж ось назустріч йому жінка,
одягнена, немов повія, хитра серцем.
одягнена, немов повія, хитра серцем.
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
Вона — пристрасна й нахабна,
ноги її не посидять у хаті.
ноги її не посидять у хаті.
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
То на вулиці, то на майданах,
на всіх розпуттях у засідку сідає.
на всіх розпуттях у засідку сідає.
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
Вона хапає його та цілує,
і безлично до нього каже:
і безлично до нього каже:
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
“Мала принести мирні жертви,
сьогодні я мої обітниці сповнила.
сьогодні я мої обітниці сповнила.
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
Тому й вийшла я тобі назустріч,
тебе шукати — та знайшла тебе я.
тебе шукати — та знайшла тебе я.
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
Постелю мою я прибрала килимами,
тонку єгипетську тканину розстелила.
тонку єгипетську тканину розстелила.
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
Поприскала я ліжко моє
міррою, алое, цинамоном.
міррою, алое, цинамоном.
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
Ходи лишень, упийся до ранку пестощами,
та насолодимось любов'ю,
та насолодимось любов'ю,
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
бо мужа нема дома,
вибравсь у далекую дорогу.
вибравсь у далекую дорогу.
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
Сакву грошей забрав з собою;
як місяць буде у повні, повернеться він додому.”
як місяць буде у повні, повернеться він додому.”
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
Зводить вона його своїм щедрим щебетанням,
зводить його солодкими словами.
зводить його солодкими словами.
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
І він умить за нею тягне,
немов віл, що йде під обух,
немов олень, що в сильце вскочив,
немов віл, що йде під обух,
немов олень, що в сильце вскочив,
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка...
покіль стріла його печінки не прошиє,
немов та пташка, що сама летить у сітку,
не знаючи, що йдеться про її погибель.
немов та пташка, що сама летить у сітку,
не знаючи, що йдеться про її погибель.
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
Слухай тепер мене, мій сину,
вважай на слова уст моїх.
вважай на слова уст моїх.
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
Нехай твоє серце до її доріг не хилиться,
не блукай її стежками;
не блукай її стежками;
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
бо багатьох вона на смерть поранила,
і найсильніші всі жертвою її упали.
і найсильніші всі жертвою її упали.