Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
Сину мій! хорони слова мої, й заповідї мої ховай у себе.
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
Хорони заповідї мої й жий, і науку мою, як зїницї очей твоїх.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Понавязуй їх на палцї собі, й понаписуй їх на скрижалях серця твого.
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“
Скажи премудростї: Ти сестра моя! а розум назви рідним (братом).
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
Щоб вони давали острах тобі від жінки чужої, що мягкими словами промовляє.
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
Ось, я раз дивився кріз крату в вікно у моїй домівцї,
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
Та й побачив серед недосьвідних, — постеріг між молодими людьми нерозумного молодика,
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
Що йшов близенько її переулок і простував до будинку її при дорозї,
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
В вечірні сумерки, в нічній темряві й мороцї.
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
І ось — зустріч йому йде молодиця в блудничій одежі, і хитрим серцем,
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
Щебетлива й невгавуща; ноги її не втерплять перебувати в домівцї в себе:
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
То на улицї, то на майдані, і переулках кує вона зраду.
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
От і обняла його, поцїлувала та й каже без сорома в лицї:
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
В мене мирна жертва: сьогоднї я сповнила обітницї мої;
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
Тим і вийшла на зустріч тобі, щоб тебе відшукати, та й — знайшла тебе;
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
Постелю мою вслала я килимами, квічастими тканинами з Египту;
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
Почивальню мою запашила я миррою, алоєм та цинамоном;
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
Ходи ж, будем до самого ранку впиватись пестощами, насолоджуватись любовю;
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
Мужа бо дома нема, — вибравсь у далеку дорогу;
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
Сакву грошей забрав він із собою, вернеться, як місяць у повнї засьвітить.
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
Так і приманила його ласкавим щебетаннєм, взяла гору над ним солодкими словами.
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
Як стій, пійшов він за нею, як ійде віл під обух, наче пес на ланцюг, наче олень під вистріл,
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка...
Покіль стріла не пробє печінок йому наскрізь; так бідна пташка летить на сїло, й не знає, що воно їй на погибель.
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
Слухайте ж, дїти, мене, приникайте до слів уст моїх.
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
Нехай не надиться твоє серце на її дороги, не блукайся стежками її:
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
Многих вона зранила й повалила й много сильних убила;