Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
Сину, зберігай мої слова, заповіді мої заховай біля себе.
1a Сину, шануй Господа, і будеш сильним; окрім Нього, не бійся нікого.
1a Сину, шануй Господа, і будеш сильним; окрім Нього, не бійся нікого.
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
Зберігай мої заповіді та мої повчання — як зіницю ока, і будеш жити.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Нав’яжи їх на свої пальці, напиши на скрижалі свого серця.
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“
Назви мудрість своєю сестрою, а розум зроби своїм приятелем,
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
щоб оберігала тебе від чужої і грішної жінки, коли вона закидає тебе ніжними словами.
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
Якось з вікна свого дому, виглянувши на дорогу,
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
вона побачила його — юнака з нерозумних підлітків, в якого немає розуму.
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
Він проходив через перехрестя вулиць біля її дому,
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
розмовляв у вечірніх сутінках, коли вже запанував нічний спокій, і настала темрява.
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
А жінка його зустрічає — у неї вигляд повії, і поводиться так, щоб затрепетали серця молодих.
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
Вона принадна і розпусна, її ноги не мають спочинку вдома.
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
Певний час вона крутиться надворі, а деякий час вона чатує на дорогах, — на кожному перехресті.
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
Тоді, спіймавши, вона його поцілувала і з безсоромним обличчям заговорила до нього:
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
У мене — мирна жертва, сьогодні я виконую свої обітниці.
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
Тому, жадаючи твого обличчя, я вийшла тобі назустріч, — і я тебе знайшла.
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
Своє ліжко я застелила простиралами і вкрила єгипетськими килимами.
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
Я покропила своє ліжко шафраном, а мій дім — корицею.
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
Заходь, і будемо насолоджуватися любов’ю аж до ранку, — давай повністю віддамося коханню,
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
бо мого чоловіка немає вдома, подався він у далеку дорогу,
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
взявши із собою торбину з грошима. Повернеться до свого дому через багато днів!
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
Звела його довгими вмовляннями, — своїми устами, наче петлею, затягла його.
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
Він, не опираючись, потягся за нею, наче віл, якого ведуть на заріз, як собака на повідку,
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка...
як олень, поранений стрілою в печінку; він поспішає в сильце, наче пташка, — не знаючи, що триває змагання за його душу.
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
Тож тепер послухай мене, сину, будь уважний до слів моїх уст.
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
Хай твоє серце не зверне на її дороги.
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
Адже багатьох вона зранила і повалила, — не злічити тих, кого вона погубила.