Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?

1

Хіба мудрість не кличе,
розум не здійма свій голос?

2

На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!

2

На верху горбів при дорозі,
стає вона й на розпуттях.

3

При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:

3

Коло воріт, при вході в місто,
при вході в двері вона голосно гукає:

4

„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:

4

“Це вас я кличу, люди;
до синів людських мій голос.

5

Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!

5

О простодушні, обачности навчайтесь,
і ви, безглузді, ума набирайтесь!

6

Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.

6

Слухайте, бо я про важливе говоритиму,
і з уст моїх вийдуть слова правдиві.

7

Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.

7

Уста мої виповідають правду,
і зло моїм устам огидне.

8

Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.

8

Всі слова уст моїх правдиві,
нема нічого в них нещирого, кривого.

9

Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.

9

Всі вони ясні тому, хто їх розуміє,
і слушні тому, хто придбав знання.

10

Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:

10

Прийміть мою науку, а не срібло,
і радше знання, ніж золото добірне,

11

ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!

11

бо мудрість ліпша понад перли;
ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею.

12

Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.

12

Я мудрість, з обачністю я перебуваю;
я посідаю знання розважливе.

13

Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!

13

Страх Господній то ненависть до зла.
Пиху та гордість, лиху поведінку
й уста нещирі я ненавиджу

14

В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.

14

У мене рада й помисл;
я — розум, у мене сила.

15

Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.

15

Мною царі царюють
і князі встановляють право.

16

Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.

16

Мною старшини правлять,
вельможі судять усю землю.

17

Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!

17

Я люблю тих, які мене люблять;
хто шукає мене пильно, той знаходить.

18

Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:

18

Багатство й слава в мене,
постійні блага й справедливість.

19

ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!

19

Плоди мої ліпші від золота, від щирого золота;
прибуток мій — над срібло добірне.

20

Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,

20

Я ходжу путями правди,
стежками права,

21

щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!

21

щоб дати блага тим, які мене люблять,
щоб наповнились їхні скарбниці.

22

Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —

22

Господь створив мене почином путі своєї,
першою з його чинів споконвічних.

23

відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.

23

Я настановлена була від віку,
від початку, раніше, ніж; земля постала;

24

Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.

24

коли не було ще безодень, я народилась,
коли не було ще джерел багатоводних.

25

Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,

25

Перед тим, як були засновані гори,
раніше від пагорбів я народилась;

26

коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.

26

тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу,
ні первнів пилу світового.

27

Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,

27

Як він укріпляв небо, я там була;
як він рисував круг поверх безодні,

28

коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,

28

як він згущав угорі хмари,
як установляв бездонні джерела,

29

коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —

29

як призначав край морю,
щоб води з його берегів не виступали,
як закладав підвалини землі, —

30

то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,

30

я була при ньому, при роботі,
я була його втіхою щоденно,
усміхалась перед ним повсякчасно,

31

радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!

31

гралась на його земному крузі,
моя бо втіха: бути; з людськими синами.

32

Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!

32

Отож, тепер, діти мої, слухайте мене:
щасливі тії, що дороги мої пильнують!

33

Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!

33

Слухайте науки й будьте мудрі,
не гордуйте нею.

34

Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!

34

Щасливий чоловік, що мене слухає,
що день-у-день біля дверей моїх чуває,
біля моїх одвірків стоїть на сторожі!

35

Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.

35

Бо хто мене знаходить, той життя знаходить
й осягає від Господа ласку.

36

А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“

36

Кому ж мене бракує, той свою душу кривдить;
всі мої ненависники — смерть полюбляють.”

Паралельне читання

Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

Приповістей 8

Приповістей 8