Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Приповістей 31)
|
(Екклезіаста 2) →
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
Книга Пропові́дника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.
Слова Екклесиаста,1 сына Давида, царя в Иерусалиме.
Наймарні́ша марно́та, сказав Пропові́дник, наймарні́ша марно́та, — марно́та усе!
«Суета2 сует! —
Яка ко́ристь люди́ні в усім її тру́ді, який вона робить під сонцем?
Что приобретает человек от всех трудов своих,
Поколі́ння відхо́дить, й поколі́ння приходить, а земля вікові́чно стоїть!
Поколения приходят и уходят,
І со́нечко схо́дить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого́, де схо́дить воно.
Солнце всходит, и солнце заходит,
Віє вітер на пі́вдень, і на північ верта́ється, кру́титься, крутиться він та й іде, і на круг свій верта́ється вітер.
Летит ветер на юг,
Всі пото́ки до моря пливуть, але море — воно не напо́внюється: до місця, ізві́дки пливуть, ті потоки вони поверта́ються, щоб зно́ву плисти́!
Все реки текут в море,
Повні тру́ду всі ре́чі, — люди́на сказати всього́ не потра́пить! Не наси́титься ба́ченням око, і не напо́вниться слу́ханням ухо.
Все эти вещи утомляют:
Що було́, воно й бу́де, і що робилося, бу́де робитись воно, — і немає нічо́го ново́го під сонцем!
Что было, то и будет,
Буває таке, що про нього говорять: „Дивись, — це нове́!“ Та воно вже було́ від вікі́в, що були́ перед нами!
Бывает такое, о чем говорят:
Нема згадки про перше, а тако́ж про насту́пне, що бу́де, — про них згадки не бу́де між тими, що бу́дуть пото́му.
Никто не помнит о живших прежде,
Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.
Я, Екклесиаст, был царем над Израилем в Иерусалиме.
І поклав я на серце своє, щоб шукати й дослі́джувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка́, яку дав Бог для лю́дських синів, щоб мозо́литись нею.
Я посвятил себя изучению и испытанию мудростью всего, что делается под небом. Это тяжелое бремя, которое Бог возложил на людей.
Я бачив усі справи, що чини́лись під сонцем: й ось усе це — марно́та та ло́влення вітру!
Я видел все, что делается под солнцем, все — суета, и все — погоня за ветром.3
Покри́вленого не напра́виш, а неісну́ючого не полі́чиш!
Кривое не выпрямить,
Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до ме́не над Єрусалимом були́. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.
Я сказал себе: «Величием и мудростью я превзошел всех, кто правил Иерусалимом до меня. Я приобрел много мудрости и знаний».
І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безу́мство й глупо́ту, — і збагну́в я, що й це все — то ло́влення вітру!
Затем я решил узнать, в чем мудрость, а также в чем безумие и глупость, но понял, что и это погоня за ветром.
Бо при мно́гості мудрости мно́житься й кло́піт, хто ж пізна́ння побільшує, той побільшує й біль!
Ведь с большой мудростью приходит много печали,
← (Приповістей 31)
|
(Екклезіаста 2) →