Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New King James Version
Сказав був я в серці своє́му: Іди но, хай ви́пробую тебе радістю, і придивись до добра́, — та й воно ось марно́та.
На сміх я сказав: „Нерозумний“, а на радість: „Що́ робить вона?“
I said of laughter — “Madness!”; and of mirth, “What does it accomplish?”
Задумав я в серці своє́му вином оживля́ти своє тіло, і прова́дити мудрістю серце своє, і що буду держатись глупо́ти, аж поки побачу, що́ ж добре для лю́дських синів, що робили б під небом за короткого ча́су свого життя.
Поробив я великі діла́: поставив для себе доми́, задля се́бе садив виноградники,
I made my works great, I built myself houses, and planted myself vineyards.
запрова́див для себе садки́ та гаї́, і понаса́джував в них усіля́ких дерев овоче́вих.
I made myself gardens and orchards, and I planted all kinds of fruit trees in them.
Наробив я для себе ставі́в, щоб полива́ти із них ліс дере́в, що виро́стали.
Набував я для себе рабів та неві́льниць, були в мене й домі́вники. А худо́би великої та худоби дрібно́ї було в мене більше, ніж у всіх, що в Єрусалимі до ме́не були́!
Назбирав я собі також срі́бла та золота, і ска́рбів царів та прові́нцій, завів я собі співакі́в та співа́чок, і всякі приє́мнощі лю́дських синів, жінок — нало́жниць.
І звели́чувавсь я усе більше та більше, над усіх, що в Єрусалимі до мене були́, моя мудрість стояла також при мені.
І всього́, чого очі мої пожада́ли, я їм не відмо́влював: я не стримував се́рця свого від жодної втіхи, бо ті́шилось серце моє від усякого тру́ду мого́, — і це була частка моя від усякого тру́ду свого!
Та коли́ я зверну́вся до всіх своїх чи́нів, що їх поробили були́ мої ру́ки, і до тру́ду, що я потрудився був, ро́блячи, — й ось усе це марно́та та ло́влення вітру, і немає під сонцем нічого кори́сного!
Then I looked on all the works that my hands had done
And on the labor in which I had toiled;
And indeed all was vanity and grasping for the wind.
There was no profit under the sun.
And on the labor in which I had toiled;
And indeed all was vanity and grasping for the wind.
There was no profit under the sun.
І звернувсь я, щоб бачити мудрість, і бе́зум, і ду́рощі. Бо що зро́бить люди́на, що при́йде вона по царі? Тільки те, що вона вже зробила!
The End of the Wise and the Fool
Then I turned myself to consider wisdom and madness and folly;
For what can the man do who succeeds the king? —
Only what he has already done.
Then I turned myself to consider wisdom and madness and folly;
For what can the man do who succeeds the king? —
Only what he has already done.
І я побачив, що є перева́га у мудрости над глупото́ю, як є перевага у світла над те́мрявою:
Then I saw that wisdom excels folly
As light excels darkness.
As light excels darkness.
у мудрого очі його в голові́ його, а безглу́здий у те́мряві ходить; та теж я пізнав, що доля одна всім їм тра́питься!
The wise man’s eyes are in his head,
But the fool walks in darkness.
Yet I myself perceived
That the same event happens to them all.
But the fool walks in darkness.
Yet I myself perceived
That the same event happens to them all.
І промовив я в серці своє́му: Коли доля, яка нерозумному трапиться, трапиться також мені, то на́що тоді я мудрі́шим ставав? І я говорив був у серці своїм, що марно́та й оце.
So I said in my heart,
“As it happens to the fool,
It also happens to me,
And why was I then more wise?”
Then I said in my heart,
“This also is vanity.”
“As it happens to the fool,
It also happens to me,
And why was I then more wise?”
Then I said in my heart,
“This also is vanity.”
Не лишається пам'яти про мудрого, як і про нерозумного, на вічні віки́, — в днях насту́пних зовсім все забу́деться, і мудрий вмирає так са́мо, як і нерозумний.
For there is no more remembrance of the wise than of the fool forever,
Since all that now is will be forgotten in the days to come.
And how does a wise man die?
As the fool!
Since all that now is will be forgotten in the days to come.
And how does a wise man die?
As the fool!
І життя я знена́видів, бо проти́вний мені кожен чин, що під сонцем він чи́ниться, — бо все це марно́та та ло́влення вітру!
Therefore I hated life because the work that was done under the sun was distressing to me, for all is vanity and grasping for the wind.
І знена́видів я ввесь свій труд, що під сонцем труди́вся я був, — бо його позоста́влю люди́ні, що буде вона по мені,
Then I hated all my labor in which I had toiled under the sun, because I must leave it to the man who will come after me.
а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрі́в був під сонцем? Це марно́та також.
And who knows whether he will be wise or a fool? Yet he will rule over all my labor in which I toiled and in which I have shown myself wise under the sun. This also is vanity.
І я обернувся чини́ти, щоб серце моє прийшло в ро́зпач від усього труда́, що чинив я під сонцем.
Therefore I turned my heart and despaired of all the labor in which I had toiled under the sun.
Бо буває люди́на, що тру́диться з мудрістю, зо знання́м та із хи́стом, та все полишає на долю люди́ні, яка не трудила́ся в то́му: Марно́та й оце й зло велике!
Та й що має люди́на зо всього свойого труда́ та із кло́поту серця свого, що під сонцем працює вона?
For what has man for all his labor, and for the striving of his heart with which he has toiled under the sun?
Бо всі дні її — муки, а смуток — робо́та її, і навіть вночі її серце споко́ю не знає, — теж марно́та й оце!
For all his days are sorrowful, and his work burdensome; even in the night his heart takes no rest. This also is vanity.
Нема ліпшого зе́мній люди́ні над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із тру́ду свого́. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога!
Nothing is better for a man than that he should eat and drink, and that his soul should enjoy good in his labor. This also, I saw, was from the hand of God.
Бо хто буде їсти, і хто спожива́ти спроможе без Нього?
Бо люди́ні, що перед лицем Його до́бра, дає Він премудрість, і пізна́ння, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й грома́дити, — щоб пізніше віддати тому́, хто добрий перед Божим лицем. Марно́та і це все та ло́влення вітру!
For God gives wisdom and knowledge and joy to a man who is good in His sight; but to the sinner He gives the work of gathering and collecting, that he may give to him who is good before God. This also is vanity and grasping for the wind.