Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Екклезіаста 1) | (Екклезіаста 3) →

Переклад Огієнка

New Living Translation

  • Сказав був я в серці своє́му: Іди но, хай ви́пробую тебе радістю, і придивись до добра́, — та й воно ось марно́та.
  • The Futility of Pleasure

    I said to myself, “Come on, let’s try pleasure. Let’s look for the ‘good things’ in life.” But I found that this, too, was meaningless.
  • На сміх я сказав: „Нерозумний“, а на радість: „Що́ робить вона?“
  • So I said, “Laughter is silly. What good does it do to seek pleasure?”
  • Задумав я в серці своє́му вином оживля́ти своє тіло, і прова́дити мудрістю серце своє, і що буду держатись глупо́ти, аж поки побачу, що́ ж добре для лю́дських синів, що робили б під небом за короткого ча́су свого життя.
  • After much thought, I decided to cheer myself with wine. And while still seeking wisdom, I clutched at foolishness. In this way, I tried to experience the only happiness most people find during their brief life in this world.
  • Поробив я великі діла́: поставив для себе доми́, задля се́бе садив виноградники,
  • I also tried to find meaning by building huge homes for myself and by planting beautiful vineyards.
  • запрова́див для себе садки́ та гаї́, і понаса́джував в них усіля́ких дерев овоче́вих.
  • I made gardens and parks, filling them with all kinds of fruit trees.
  • Наробив я для себе ставі́в, щоб полива́ти із них ліс дере́в, що виро́стали.
  • I built reservoirs to collect the water to irrigate my many flourishing groves.
  • Набував я для себе рабів та неві́льниць, були в мене й домі́вники. А худо́би великої та худоби дрібно́ї було в мене більше, ніж у всіх, що в Єрусалимі до ме́не були́!
  • I bought slaves, both men and women, and others were born into my household. I also owned large herds and flocks, more than any of the kings who had lived in Jerusalem before me.
  • Назбирав я собі також срі́бла та золота, і ска́рбів царів та прові́нцій, завів я собі співакі́в та співа́чок, і всякі приє́мнощі лю́дських синів, жінок — нало́жниць.
  • I collected great sums of silver and gold, the treasure of many kings and provinces. I hired wonderful singers, both men and women, and had many beautiful concubines. I had everything a man could desire!
  • І звели́чувавсь я усе більше та більше, над усіх, що в Єрусалимі до мене були́, моя мудрість стояла також при мені.
  • So I became greater than all who had lived in Jerusalem before me, and my wisdom never failed me.
  • І всього́, чого очі мої пожада́ли, я їм не відмо́влював: я не стримував се́рця свого від жодної втіхи, бо ті́шилось серце моє від усякого тру́ду мого́, — і це була частка моя від усякого тру́ду свого!
  • Anything I wanted, I would take. I denied myself no pleasure. I even found great pleasure in hard work, a reward for all my labors.
  • Та коли́ я зверну́вся до всіх своїх чи́нів, що їх поробили були́ мої ру́ки, і до тру́ду, що я потрудився був, ро́блячи, — й ось усе це марно́та та ло́влення вітру, і немає під сонцем нічого кори́сного!
  • But as I looked at everything I had worked so hard to accomplish, it was all so meaningless — like chasing the wind. There was nothing really worthwhile anywhere.
  • І звернувсь я, щоб бачити мудрість, і бе́зум, і ду́рощі. Бо що зро́бить люди́на, що при́йде вона по царі? Тільки те, що вона вже зробила!

  • The Wise and the Foolish

    So I decided to compare wisdom with foolishness and madness (for who can do this better than I, the king?a).
  • І я побачив, що є перева́га у мудрости над глупото́ю, як є перевага у світла над те́мрявою:
  • I thought, “Wisdom is better than foolishness, just as light is better than darkness.
  • у мудрого очі його в голові́ його, а безглу́здий у те́мряві ходить; та теж я пізнав, що доля одна всім їм тра́питься!
  • For the wise can see where they are going, but fools walk in the dark.” Yet I saw that the wise and the foolish share the same fate.
  • І промовив я в серці своє́му: Коли доля, яка нерозумному трапиться, трапиться також мені, то на́що тоді я мудрі́шим ставав? І я говорив був у серці своїм, що марно́та й оце.
  • Both will die. So I said to myself, “Since I will end up the same as the fool, what’s the value of all my wisdom? This is all so meaningless!”
  • Не лишається пам'яти про мудрого, як і про нерозумного, на вічні віки́, — в днях насту́пних зовсім все забу́деться, і мудрий вмирає так са́мо, як і нерозумний.
  • For the wise and the foolish both die. The wise will not be remembered any longer than the fool. In the days to come, both will be forgotten.
  • І життя я знена́видів, бо проти́вний мені кожен чин, що під сонцем він чи́ниться, — бо все це марно́та та ло́влення вітру!
  • So I came to hate life because everything done here under the sun is so troubling. Everything is meaningless — like chasing the wind.
  • І знена́видів я ввесь свій труд, що під сонцем труди́вся я був, — бо його позоста́влю люди́ні, що буде вона по мені,

  • The Futility of Work

    I came to hate all my hard work here on earth, for I must leave to others everything I have earned.
  • а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрі́в був під сонцем? Це марно́та також.
  • And who can tell whether my successors will be wise or foolish? Yet they will control everything I have gained by my skill and hard work under the sun. How meaningless!
  • І я обернувся чини́ти, щоб серце моє прийшло в ро́зпач від усього труда́, що чинив я під сонцем.
  • So I gave up in despair, questioning the value of all my hard work in this world.
  • Бо буває люди́на, що тру́диться з мудрістю, зо знання́м та із хи́стом, та все полишає на долю люди́ні, яка не трудила́ся в то́му: Марно́та й оце й зло велике!
  • Some people work wisely with knowledge and skill, then must leave the fruit of their efforts to someone who hasn’t worked for it. This, too, is meaningless, a great tragedy.
  • Та й що має люди́на зо всього свойого труда́ та із кло́поту серця свого, що під сонцем працює вона?
  • So what do people get in this life for all their hard work and anxiety?
  • Бо всі дні її — муки, а смуток — робо́та її, і навіть вночі її серце споко́ю не знає, — теж марно́та й оце!
  • Their days of labor are filled with pain and grief; even at night their minds cannot rest. It is all meaningless.
  • Нема ліпшого зе́мній люди́ні над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із тру́ду свого́. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога!
  • So I decided there is nothing better than to enjoy food and drink and to find satisfaction in work. Then I realized that these pleasures are from the hand of God.
  • Бо хто буде їсти, і хто спожива́ти спроможе без Нього?
  • For who can eat or enjoy anything apart from him?b
  • Бо люди́ні, що перед лицем Його до́бра, дає Він премудрість, і пізна́ння, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й грома́дити, — щоб пізніше віддати тому́, хто добрий перед Божим лицем. Марно́та і це все та ло́влення вітру!
  • God gives wisdom, knowledge, and joy to those who please him. But if a sinner becomes wealthy, God takes the wealth away and gives it to those who please him. This, too, is meaningless — like chasing the wind.

  • ← (Екклезіаста 1) | (Екклезіаста 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025