Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
Сказав був я в серці своє́му: Іди но, хай ви́пробую тебе радістю, і придивись до добра́, — та й воно ось марно́та.
The Futility of Pleasure
I said to myself, “Come on, let’s try pleasure. Let’s look for the ‘good things’ in life.” But I found that this, too, was meaningless.
I said to myself, “Come on, let’s try pleasure. Let’s look for the ‘good things’ in life.” But I found that this, too, was meaningless.
На сміх я сказав: „Нерозумний“, а на радість: „Що́ робить вона?“
So I said, “Laughter is silly. What good does it do to seek pleasure?”
Задумав я в серці своє́му вином оживля́ти своє тіло, і прова́дити мудрістю серце своє, і що буду держатись глупо́ти, аж поки побачу, що́ ж добре для лю́дських синів, що робили б під небом за короткого ча́су свого життя.
After much thought, I decided to cheer myself with wine. And while still seeking wisdom, I clutched at foolishness. In this way, I tried to experience the only happiness most people find during their brief life in this world.
Поробив я великі діла́: поставив для себе доми́, задля се́бе садив виноградники,
I also tried to find meaning by building huge homes for myself and by planting beautiful vineyards.
запрова́див для себе садки́ та гаї́, і понаса́джував в них усіля́ких дерев овоче́вих.
I made gardens and parks, filling them with all kinds of fruit trees.
Наробив я для себе ставі́в, щоб полива́ти із них ліс дере́в, що виро́стали.
I built reservoirs to collect the water to irrigate my many flourishing groves.
Набував я для себе рабів та неві́льниць, були в мене й домі́вники. А худо́би великої та худоби дрібно́ї було в мене більше, ніж у всіх, що в Єрусалимі до ме́не були́!
I bought slaves, both men and women, and others were born into my household. I also owned large herds and flocks, more than any of the kings who had lived in Jerusalem before me.
Назбирав я собі також срі́бла та золота, і ска́рбів царів та прові́нцій, завів я собі співакі́в та співа́чок, і всякі приє́мнощі лю́дських синів, жінок — нало́жниць.
I collected great sums of silver and gold, the treasure of many kings and provinces. I hired wonderful singers, both men and women, and had many beautiful concubines. I had everything a man could desire!
І звели́чувавсь я усе більше та більше, над усіх, що в Єрусалимі до мене були́, моя мудрість стояла також при мені.
So I became greater than all who had lived in Jerusalem before me, and my wisdom never failed me.
І всього́, чого очі мої пожада́ли, я їм не відмо́влював: я не стримував се́рця свого від жодної втіхи, бо ті́шилось серце моє від усякого тру́ду мого́, — і це була частка моя від усякого тру́ду свого!
Anything I wanted, I would take. I denied myself no pleasure. I even found great pleasure in hard work, a reward for all my labors.
Та коли́ я зверну́вся до всіх своїх чи́нів, що їх поробили були́ мої ру́ки, і до тру́ду, що я потрудився був, ро́блячи, — й ось усе це марно́та та ло́влення вітру, і немає під сонцем нічого кори́сного!
But as I looked at everything I had worked so hard to accomplish, it was all so meaningless — like chasing the wind. There was nothing really worthwhile anywhere.
І звернувсь я, щоб бачити мудрість, і бе́зум, і ду́рощі. Бо що зро́бить люди́на, що при́йде вона по царі? Тільки те, що вона вже зробила!
І я побачив, що є перева́га у мудрости над глупото́ю, як є перевага у світла над те́мрявою:
I thought, “Wisdom is better than foolishness, just as light is better than darkness.
у мудрого очі його в голові́ його, а безглу́здий у те́мряві ходить; та теж я пізнав, що доля одна всім їм тра́питься!
For the wise can see where they are going, but fools walk in the dark.” Yet I saw that the wise and the foolish share the same fate.
І промовив я в серці своє́му: Коли доля, яка нерозумному трапиться, трапиться також мені, то на́що тоді я мудрі́шим ставав? І я говорив був у серці своїм, що марно́та й оце.
Both will die. So I said to myself, “Since I will end up the same as the fool, what’s the value of all my wisdom? This is all so meaningless!”
Не лишається пам'яти про мудрого, як і про нерозумного, на вічні віки́, — в днях насту́пних зовсім все забу́деться, і мудрий вмирає так са́мо, як і нерозумний.
For the wise and the foolish both die. The wise will not be remembered any longer than the fool. In the days to come, both will be forgotten.
І життя я знена́видів, бо проти́вний мені кожен чин, що під сонцем він чи́ниться, — бо все це марно́та та ло́влення вітру!
So I came to hate life because everything done here under the sun is so troubling. Everything is meaningless — like chasing the wind.
І знена́видів я ввесь свій труд, що під сонцем труди́вся я був, — бо його позоста́влю люди́ні, що буде вона по мені,
The Futility of Work
I came to hate all my hard work here on earth, for I must leave to others everything I have earned.
а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрі́в був під сонцем? Це марно́та також.
And who can tell whether my successors will be wise or foolish? Yet they will control everything I have gained by my skill and hard work under the sun. How meaningless!
І я обернувся чини́ти, щоб серце моє прийшло в ро́зпач від усього труда́, що чинив я під сонцем.
So I gave up in despair, questioning the value of all my hard work in this world.
Бо буває люди́на, що тру́диться з мудрістю, зо знання́м та із хи́стом, та все полишає на долю люди́ні, яка не трудила́ся в то́му: Марно́та й оце й зло велике!
Some people work wisely with knowledge and skill, then must leave the fruit of their efforts to someone who hasn’t worked for it. This, too, is meaningless, a great tragedy.
Та й що має люди́на зо всього свойого труда́ та із кло́поту серця свого, що під сонцем працює вона?
So what do people get in this life for all their hard work and anxiety?
Бо всі дні її — муки, а смуток — робо́та її, і навіть вночі її серце споко́ю не знає, — теж марно́та й оце!
Their days of labor are filled with pain and grief; even at night their minds cannot rest. It is all meaningless.
Нема ліпшого зе́мній люди́ні над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із тру́ду свого́. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога!
So I decided there is nothing better than to enjoy food and drink and to find satisfaction in work. Then I realized that these pleasures are from the hand of God.
Бо хто буде їсти, і хто спожива́ти спроможе без Нього?
Бо люди́ні, що перед лицем Його до́бра, дає Він премудрість, і пізна́ння, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й грома́дити, — щоб пізніше віддати тому́, хто добрий перед Божим лицем. Марно́та і це все та ло́влення вітру!
God gives wisdom, knowledge, and joy to those who please him. But if a sinner becomes wealthy, God takes the wealth away and gives it to those who please him. This, too, is meaningless — like chasing the wind.