Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Екклезіаста 2)
|
(Екклезіаста 4) →
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
Для всього свій час, і година своя́ кожній справі під небом:
Всему есть свое время,
час роди́тись і час помирати, час садити і час виривати поса́джене,
время рождаться5 и время умирать;
час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
время убивать и время исцелять;
час плакати й час регота́ти, час ридати і час танцювати,
время плакать и время смеяться;
час розкида́ти каміння і час каміння грома́дити, час обіймати і час ухилятись обі́ймів,
время раскидывать камни и время их собирать;
час шукати і час розгубити, час збирати і час розкида́ти,
время искать и время терять;
час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
время рвать и время сшивать;
час кохати і час ненави́діти, час війні і час миру!
время любить и время ненавидеть;
Яка ко́ристь трудя́щому в тім, над чим тру́диться він?
В чем польза работнику от труда его?
Я бачив роботу, що Бог був дав лю́дським синам, щоб труди́лись над нею,
Я видел бремя, которое Бог возложил на людей.
— усе Він прега́рним зробив свого ча́су, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє люди́на тих діл, що Бог учинив, від поча́тку та аж до кінця́.
Он создал все прекрасным в свое время. Он также вложил осознание вечности в сердца людей, но они не могут6 постичь всего, что делает Бог, от начала до конца.
Я знаю, немає нічо́го в них кращого, як тільки радіти й робити добро́ у своєму житті.
Я понял, что нет ничего лучше для людей, чем быть счастливыми и делать добро, пока они живы.
I отож, як котри́й чоловік їсть та п'є і в усім своїм тру́ді радіє добром, — це дар Божий!
И если кто-то может есть, пить и находить удовольствие во всяком своем труде, то это дар Божий.
Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відня́ти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
Я понял, что все, что делает Бог, пребудет вовек: к этому нечего прибавить и нечего от этого отнять. Бог делает так, чтобы люди благоговели перед Ним.
Що є, то було́ вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відно́влює Бог!
Все, что есть и что будет, 7
І я бачив під сонцем іще: місце су́ду, — а в нім беззако́ння, і місце правди, — у ньому ж неправда.
И вот что я еще видел под солнцем:
место суда,
Я сказав був у серці своє́му: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там ді́ло.
И подумал я:
«Бог будет судить обоих —
Я сказав був у серці своє́му: Це для лю́дських синів, щоб Бог випробо́вував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті зві́рі,
И еще я подумал о людях: «Бог испытывает их, чтобы показать им, что они подобны животным.
бо доля для лю́дських синів і доля звіри́ни — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один по́дих, і нема над твариною ви́щости людям, — марно́та бо все!
Одна участь у людей и животных: умирают и те, и другие. Одно у тех и у других дыхание, и нет у человека никаких преимуществ перед животными. Все суета.
Все до місця одно́го йде: все постало із по́роху, і ве́рнеться все знов до пороху.
Все возвращается на круги свои: все пришло из праха, и в прах все возвратится.
Хто те знає, чи дух лю́дських синів підійма́ється вго́ру, і чи спуска́ється вділ до землі дух скотини?
Кто знает: поднимается ли дух человека вверх, и опускается ли дух животного вниз, в землю?»
І я бачив, — нема чоловікові кращого, як діла́ми своїми радіти, бо це доля його́! Бо хто поведе́ його гля́нути, що́ буде по ньому?
И увидел я, что нет ничего лучше для человека, чем наслаждаться своим трудом, потому что такова его доля. Ведь кто может показать ему то, что будет после него?
← (Екклезіаста 2)
|
(Екклезіаста 4) →