Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
Для всього свій час, і година своя́ кожній справі під небом:
Усьому під небом свій час і всякому дїлу своя пора:
час роди́тись і час помирати, час садити і час виривати поса́джене,
Час родитись і час умірати, час насаджувати й час виривати насаджене;
час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
Час убивати й час гоїти, час валити й час будовати;
час плакати й час регота́ти, час ридати і час танцювати,
Час плакати й час сьміятись; час сумовати й час танцювати,
час розкида́ти каміння і час каміння грома́дити, час обіймати і час ухилятись обі́ймів,
Час розкидати каміннє й час збірати каміннє; час обіймати й час від обнимань відхилятись;
час шукати і час розгубити, час збирати і час розкида́ти,
Час шукати й час губити; час збірати й час розкидати!
час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
Час роздирати й час сшивати; час мовчати й час говорити;
час кохати і час ненави́діти, час війні і час миру!
Час любити й час ненавидїти; час воюватись і час миритись.
Яка ко́ристь трудя́щому в тім, над чим тру́диться він?
Яка користь буде трудящому з усієї роботи його?
Я бачив роботу, що Бог був дав лю́дським синам, щоб труди́лись над нею,
Міркував я про ту журбу, яку дав Бог людям, щоб у нїй вправлялись.
— усе Він прега́рним зробив свого ча́су, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє люди́на тих діл, що Бог учинив, від поча́тку та аж до кінця́.
Усе він сотворив свого часу гарно, й сьвіт вложив їм у душу; тільки що чоловікові не зрозуміти всього твору Божого з почину та й до кінця.
Я знаю, немає нічо́го в них кращого, як тільки радіти й робити добро́ у своєму житті.
Зрозумів я, що їм нема нїчого лучшого, як веселитись і чинити добре, поки й життя їх.
I отож, як котри́й чоловік їсть та п'є і в усім своїм тру́ді радіє добром, — це дар Божий!
І коли хто їсть і пє, й бачить добро в кожній працї своїй, то й се дар Божий.
Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відня́ти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
Зрозумів я, що все, що творить Бог, тріває навіки: нїчого до того придати й нїчого з того уймити; Бог чинить усе так, щоб перед ним почесть почувати.
Що є, то було́ вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відно́влює Бог!
Що було, те є й тепер; що буде, те вже було, — і Бог викликає знов те, що минуло.
І я бачив під сонцем іще: місце су́ду, — а в нім беззако́ння, і місце правди, — у ньому ж неправда.
Ще ж бачив я під сонцем: де б мала правда бути, там кривда; де б бути правосуддю, там кривосуддє.
Я сказав був у серці своє́му: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там ді́ло.
І сказав я в серцї мойму: Праведного й безбожного судити ме Бог, бо прийде час про все, а тодї й суд на всякі вчинки.
Я сказав був у серці своє́му: Це для лю́дських синів, щоб Бог випробо́вував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті зві́рі,
І сказав я в серцї мойму про дїтей людських, що Бог витрібовує їх, нехай знають, що й вони зьвіррє.
бо доля для лю́дських синів і доля звіри́ни — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один по́дих, і нема над твариною ви́щости людям, — марно́та бо все!
Доля бо людська й доля зьвіряча однака; як сї вмірають, так і ті вмірають, і одно диханнє у всїх, а людина не переважує зьвіря, бо все марнота.
Все до місця одно́го йде: все постало із по́роху, і ве́рнеться все знов до пороху.
Все йде в одно місце: взялось із перстї й усе вернесь у порох.
Хто те знає, чи дух лю́дських синів підійма́ється вго́ру, і чи спуска́ється вділ до землі дух скотини?
Хто бо знає, чи дух людський іде в гору, й чи зьвірячий дух ійде вниз, у землю?