Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Для всього свій час, і година своя́ кожній справі під небом:
            Для всього час, і пора для кожного діла під небом.
            час роди́тись і час помирати, час садити і час виривати поса́джене,
            Час родити і час помирати, час садити і час виполювати насаджене,
            час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
            час убивати і час лікувати, час нищити і час будувати,
            час плакати й час регота́ти, час ридати і час танцювати,
            час плакати і час сміятися, час ридати і час танцювати,
            час розкида́ти каміння і час каміння грома́дити, час обіймати і час ухилятись обі́ймів,
            час розкидати каміння і час збирати каміння, час обіймати і час віддалятися від обіймів,
            час шукати і час розгубити, час збирати і час розкида́ти,
            час шукати і час вигублювати, час зберігати і час викидати,
            час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
            час роздирати і час зашивати, час мовчати і час говорити,
            час кохати і час ненави́діти, час війні і час миру!
            час любити і час ненавидіти, час для війни і час для миру.
            Яка ко́ристь трудя́щому в тім, над чим тру́диться він?
            Яка користь тому, хто чинить те, у чому він трудиться?
            Я бачив роботу, що Бог був дав лю́дським синам, щоб труди́лись над нею,
            Я побачив плутанину, яку Бог дав людським синам, щоб плутатися в ній.
            — усе Він прега́рним зробив свого ча́су, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє люди́на тих діл, що Бог учинив, від поча́тку та аж до кінця́.
            Усе Він зробив добре у свій час і вік дав у їхнє серце, аби чоловік не знайшов творіння, яке Бог зробив від початку і аж до кінця.
            Я знаю, немає нічо́го в них кращого, як тільки радіти й робити добро́ у своєму житті.
            Я пізнав, що немає в них нічого кращого, хіба лише веселитися і робити добро у своєму житті.
            I отож, як котри́й чоловік їсть та п'є і в усім своїм тру́ді радіє добром, — це дар Божий!
            І кожна людина, яка їсть, п’є і бачить добро в усьому його труді — це Божий дар.
            Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відня́ти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
            Я пізнав, що все, що зробив Бог, воно перебуватиме навіки. До нього немає що додати, і від нього немає що відняти, і Бог зробив, аби боялися Його обличчя.
            Що є, то було́ вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відно́влює Бог!
            Те, що сталося, вже є, і що має статися, вже відбулося, і Бог дослідить те, що пробігає.
            І я бачив під сонцем іще: місце су́ду, — а в нім беззако́ння, і місце правди, — у ньому ж неправда.
            І ще побачив я під сонцем: місце суду, а там — безбожний, і місце праведного, а там — безбожний.
            Я сказав був у серці своє́му: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там ді́ло.
            Я промовив у своєму серці: Праведного і безбожного судить Бог, бо час на всяке діло і на всяке творіння.
            Я сказав був у серці своє́му: Це для лю́дських синів, щоб Бог випробо́вував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті зві́рі,
            Там я сказав у своєму серці про мову людських синів, що їх розсуджує Бог, і щоб показати їм, що й вони є тваринами.
            бо доля для лю́дських синів і доля звіри́ни — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один по́дих, і нема над твариною ви́щости людям, — марно́та бо все!
            Бо випадок людських синів і випадок тварин, — у них один випадок. Як смерть цього, так смерть іншого, і дух в усіх. І що більшого має людина від тварини? Нічого, бо все — марнота!
            Все до місця одно́го йде: все постало із по́роху, і ве́рнеться все знов до пороху.
            Усе йде на одне місце. Усе постало із землі, і все до землі повертається.
            Хто те знає, чи дух лю́дських синів підійма́ється вго́ру, і чи спуска́ється вділ до землі дух скотини?
            І хто знає, чи дух людських синів підноситься вгору, і чи дух худоби сходить вниз у землю?