Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
Ліпше добре ім'я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.
Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має.
Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!
Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?
Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.
І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.