Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Екклезіаста 8) | (Екклезіаста 10) →

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

  • Ото ж бо все це я до серця свого взяв, і бачило серце моє все оце, що праведні й мудрі та їхні учи́нки — у Божій руці, так само любов чи нена́висть: Люди́на не знає нічого, що є перед нею!
  • Итак, поразмышлял я над всем этим и заключил, что и праведные, и мудрецы, и их дела — в руках Божьих, но никто не знает, что ожидает его: любовь или ненависть.
  • Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому́, хто жертву прино́сить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто кляне́ться, як і тому, хто клятви боїться!
  • Все разделяют одну участь: праведник и нечестивый, добрый и злой, чистый и нечистый, приносящий жертву и не приносящий жертвы.

    Как бывает с добрым,
    так и с грешником,
    как с дающим клятвы,
    так и с тем, кто боится их давать.

  • Оце зле у всім, що під сонцем тим ді́ється, — що одна́кове всім випада́є, і серце лю́дських синів повне зла, і за життя їхнього безу́мство в їхньому серці, а по то́му до мертвих відходять.
  • Это и есть то зло, что происходит повсюду под солнцем: одна участь ожидает всех! Сердца людей полны зла и безумия пока они живы, а после они отходят к умершим.
  • Хто знахо́диться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж ле́вові ме́ртвому!
  • Любой, кто жив, имеет надежду, даже живой собаке лучше, чем мертвому льву!
  • Бо знають живі, що помруть, а померлі нічо́го не знають, і заплати немає вже їм, — бо забута і пам'ять про них,
  • Ведь живые знают, что умрут,
    а мертвые ничего не знают,
    и уже не будет им награды,
    и даже память о них утрачена.

  • і їхнє коха́ння, і їхня нена́висть, та за́здрощі їхні загинули вже, і нема вже їм ча́стки навіки ні в чо́му, що під сонцем тим ді́ється!
  • Их любовь, их ненависть
    и их ревность уже исчезли,
    и никогда более они не будут участвовать
    во всем, что происходит под солнцем.

  • Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподо́бав Собі твої вчинки!
  • Итак, иди и ешь с удовольствием свой хлеб и пей вино свое с радостью в сердце, потому что Богу угодны твои дела.
  • Нехай кожного ча́су одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оли́ви!
  • Всегда носи свою лучшую одежду и надуши волосы благовонным маслом.
  • Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі́ дні марно́ти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі́ дні марно́ти твоєї,— бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді́, що під сонцем ним тру́дишся ти!
  • Наслаждайся жизнью со своей женой, которую ты любишь, во все дни твоей суетной жизни, что дал тебе Бог под солнцем. Ведь такова твоя доля в жизни и в труде твоем под солнцем.
  • Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шео́лі, куди ти йде́ш, ні роботи, ні ро́здуму, ані знання́, ані мудрости!
  • Все, что ты в силах делать, делай, потому что в мире мертвых,15 куда ты пойдешь, нет ни работы, ни размышления, ни знания, ни мудрости.
  • Зно́ву я бачив під сонцем, що біг не у ско́рих, і бій не в хоро́брих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка — у знавців, — а від ча́су й наго́ди залежні вони!
  • И еще кое-что я видел под солнцем:

    не обязательно в беге побеждают быстрые,
    а в битве — храбрые,
    не всегда у мудрых есть хлеб,
    а у разумных — богатство,
    как не всегда образованные пользуются благосклонностью,
    потому что все зависит от времени и случая.

  • Бо ча́су свого люди́на не знає, мов риби, поло́влені в па́губну сітку, і мов пта́хи, захо́плені в сі́льце, — так хапа́ються лю́дські сини за час лиха, коли воно на́гло спадає, на них!
  • Человек не знает когда придет его час:

    как рыбы попадаются в губительную сеть,
    или птицы — в силки,
    так и люди бывают пойманы в день несчастья,
    который приходит к ним нежданно.

  • Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:
  • Я также видел под солнцем такой пример мудрости, который впечатлил меня:
  • Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточи́в, і побудува́в проти нього велику обло́гу.
  • был маленький город с небольшим населением. И могучий царь пошел против него, окружил его и провел большие осадные работы против него.
  • Але в ньому знайшлася люди́на убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, — та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу люди́ну!
  • Но в том городе был мудрый бедняк, и он спас этот город своей мудростью. Однако после никто не вспомнил об этом бедном человеке.
  • І я говорив: Краща мудрість за силу; одна́ко пого́рджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!
  • Тогда сказал я: «Мудрость лучше силы». Но мудростью бедняка пренебрегают и на слова его не обращают внимания.
  • Слова мудрих, почуті в споко́ї, кращі від крику володаря поміж безглу́здими.
  • Лучше внимать тихо сказанным словам мудреца,
    чем крикам правителя глупых.

  • Мудрість краща від зброї військо́вої, але один грішник погубить багато добра́.
  • Мудрость лучше орудий войны,
    но один согрешивший может погубить много доброго.


  • ← (Екклезіаста 8) | (Екклезіаста 10) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025