Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
Як ліле́я між те́реном, так подру́га моя поміж ді́вами!“
— Что лилия между тёрнами, то возлюбленная моя между девицами.
„Як та яблуня між лісови́ми дере́вами, так мій коханий поміж юнака́ми, — його ті́ні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебі́ння солодкий!
— Что яблоня между лесными деревьями, то возлюбленный мой между юношами. В тени её люблю я сидеть, и плоды её сладки для гортани моей.
Він впровадив мене до виня́рні, а пра́пор його надо мною — любов!
Он ввёл меня в дом пира, и знамя его надо мною — любовь.
Підкріпіте мене виногра́довим пе́чивом, освіжі́ть мене яблуками, — бо я хвора з любови!
Подкрепите меня вином, освежите меня яблоками, ибо я изнемогаю от любви.
Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене!..
Левая рука его у меня под головою, а правая обнимает меня.
Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, — щоб ви не споло́хали, й щоб не збудили любови, аж доки йому́ до вподо́би!“
Заклинаю вас, дщери Иерусалимские, сернами или полевыми ланями: не будите и не тревожьте возлюбленной, доколе ей угодно.
„Голос мого коханого! Ось він іде, ось він скаче гора́ми, по пагі́рках вистри́бує.
— Голос возлюбленного моего! вот, он идёт, скачет по горам, прыгает по холмам.
Мій коханий подібний до са́рни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у ві́кна, заглядає у ґра́ти.
Друг мой похож на серну или на молодого оленя. Вот, он стоит у нас за стеною, заглядывает в окно, мелькает сквозь решётку.
Мій коханий озвався й промовив до мене: „Уставай же, подру́го моя, моя кра́сна, й до мене ходи́!
Возлюбленный мой начал говорить мне: встань, возлюбленная моя, прекрасная моя, выйди!
Бо оце промину́ла пора дощова́, дощ ущу́х, перейшов собі він.
Вот, зима уже прошла; дождь миновал, перестал;
Показались квітки́ на землі, пора солове́йка настала, і голос го́рлиці в нашому кра́ї луна́є!
цветы показались на земле; время пения настало, и голос горлицы слышен в стране нашей;
Фіґа ви́пустила свої ранні плоди́, і розцвілі виногра́дини па́хощі ви́дали. Уставай же, подру́го моя, моя красна, й до ме́не ходи́!“
смоковницы распустили свои почки, и виноградные лозы, расцветая, издают благовоние. Встань, возлюбленная моя, прекрасная моя, выйди!
„Голубко моя у розщі́линах ске́льних, у бе́скіднім схо́вку, — дай побачити мені твоє ли́чко, дай почути мені голосо́к твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродли́ве!“
Голубица моя в ущелье скалы под кровом утёса! покажи мне лицо твоё, дай мне услышать голос твой, потому что голос твой сладок и лицо твоё приятно.
„Ловіть нам лисиці, лисиня́та маленькі, що ушко́джують нам виногра́дники, виноградники ж наші — у цві́ті!
— Ловите нам лисиц, лисенят, которые портят виноградники, а виноградники наши в цвете.
Мій коханий — він мій, я ж його́, він пасе між ліле́ями!
— Возлюбленный мой принадлежит мне, а я ему; он пасёт между лилиями.