Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Як ліле́я між те́реном, так подру́га моя поміж ді́вами!“
Як лілея посеред тернини, так моя подруга серед дочок.
„Як та яблуня між лісови́ми дере́вами, так мій коханий поміж юнака́ми, — його ті́ні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебі́ння солодкий!
Як яблуня між деревами лісу, так мій коханий серед синів. Я забажала його тіні і сіла, і його плід — солодкий у моєму горлі.
Він впровадив мене до виня́рні, а пра́пор його надо мною — любов!
Приведіть мене до дому вина, виставте наді мною знак любові.
Підкріпіте мене виногра́довим пе́чивом, освіжі́ть мене яблуками, — бо я хвора з любови!
Скріпіть мене миром, обкладіть мене яблуками, бо я зранена любов’ю.
Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене!..
Його лівиця — під моєю головою, а його правиця мене обійматиме.
Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, — щоб ви не споло́хали, й щоб не збудили любови, аж доки йому́ до вподо́би!“
Я благала вас, дочки Єрусалима, силами і міццю поля, щоб ви не підняли і не розбудили любов, доки не забажає.
„Голос мого коханого! Ось він іде, ось він скаче гора́ми, по пагі́рках вистри́бує.
Голос мого коханого… Ось він приходить і скаче по горах, перескакуючи через пагорби.
Мій коханий подібний до са́рни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у ві́кна, заглядає у ґра́ти.
Мій коханий подібний до сарни чи молодого оленя на горах Ветиля. Ось він став за нашим муром, дивлячись крізь вікна, виглядаючи крізь мереживо.
Мій коханий озвався й промовив до мене: „Уставай же, подру́го моя, моя кра́сна, й до мене ходи́!
Мій коханий мені відповідає і каже: Встань, іди, моя подруго, моя красуне, моя голубко,
Бо оце промину́ла пора дощова́, дощ ущу́х, перейшов собі він.
бо ось зима минула, дощ пройшов, пішов собі,
Показались квітки́ на землі, пора солове́йка настала, і голос го́рлиці в нашому кра́ї луна́є!
квіти з’явилися на землі, настав час обрізати дерева, у нашій землі чути голос горлиці,
Фіґа ви́пустила свої ранні плоди́, і розцвілі виногра́дини па́хощі ви́дали. Уставай же, подру́го моя, моя красна, й до ме́не ходи́!“
смоківниця вродила свій плід, виноградники квітнуть, видали запах. Устань, іди, моя подруго, моя красуне, моя голубко,
„Голубко моя у розщі́линах ске́льних, у бе́скіднім схо́вку, — дай побачити мені твоє ли́чко, дай почути мені голосо́к твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродли́ве!“
і йди, ти, моя голубко, до кам’яного сховища поблизу стіни, покажи мені твій вигляд і дай мені почути твій голос, бо твій голос солодкий, і твій вигляд прекрасний.
„Ловіть нам лисиці, лисиня́та маленькі, що ушко́джують нам виногра́дники, виноградники ж наші — у цві́ті!
Переловіть нам малих лисів, які нищать виноградники, а наші виноградники квітнуть.
Мій коханий — він мій, я ж його́, він пасе між ліле́ями!
Мій коханий — для мене, і я — для нього, він пасе між лілеями,